Перше Різдво в космосі: як це було

1968-ий був турбулентним роком для Америки. Тривала В’єтнамська війна, відбулось вбивство Мартіна Лютера Кінга, містами США проходили заворушення. Але посеред усього цього хаосу троє чоловіків покинули землю та вирушили у невідомий світ. Вийшовши на орбіту, вони поділились із землянами християнським посланням.

Спогадами про цю знакову подію поділився Ґай Консольмано, єзуїт та астроном з Ватиканської обсерваторії, який спостерігав за трансляцією космонавтів NASA у колі своєї родини.

А було все так…

Людство давно мріяло полетіти на Місяць, однак до 20-го століття ця мрія залишалась недосяжною. США запустили програму “Аполлон” у 1961 році у відповідь на завдання президента Джона Кеннеді відправити людину на Місяць до кінця декади. Пішли чутки про те, що Совєтський Союз запустив свою програму і навіть хоче випередити американців, тому NASA пришвидшили свою ініціативу.

Після кількох невдалих спроб (і навіть смертельних жертв), 21 грудня 1968 року ракета «Saturn V» була готова до запуску із космонавтами Френком Борманом, Джимом Ловеллом та Вільямом Андерсом на борту. Цих троє чоловіків вели детальний щоденник польоту, вийшовши на орбіту та спостерігаючи Землю з такого ракурсу, який до них ніхто не бачив.

У надвечір’я Різдва місія «Аполлон 8» досягла місячної орбіти. На борту космічного корабля була телекамера, і чоловіки провели шість трансляцій, остання з яких відбувалась у прайм-тайм. І власне цю трансляцію єзуїт Консольмано добре запам’ятав.

Щодо трансляції, що відбувалась у Різдвяний вечір, NASA не давала чоловікам конкретних вказівок що саме говорити, лише побажання, щоб це звернення було «доречним».

І от, маючи аудиторію із близького 1 мільярда глядачів, які прислуховувались до кожного їхнього слова, Білл Андерс промовив першим, а після нього – Ловелл та Борман:

«До усіх людей на Землі, команда «Аполлон 8» має для вас послання:

«На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами.

І сказав Бог: “Нехай буде світло!” І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок – день перший.

Тоді сказав Бог: “Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!” І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір і був ранок – день другий.

Тоді сказав Бог: “Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша”. І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре».

Згодом космонавти пояснили, що обрали уривок з початку біблійної книги Буття, оскільки він є важливим не лише для християн, але і для багатьох великих світових релігій.

Вранці Різдва космонавти вирушили в бік дому. Набираючи швидкості, вони споживали традиційну різдвяну індичку, начинку та маленькі плящинки бренді.

Через кілька днів їхній корабель приземлився у Тихому океані. Таким чином, ці троє чоловіків стали тими, хто першими зустріли Різдво в космосі і встигли безпечно повернутись додому до початку нового 1969 року.

Ця місія стала великим досягненням і показала ймовірність того, що людина таки зможе ступити ногою на місяць. Вже у липні 1969 року космонавти з місії «Аполлон 11» це зробили.

У цієї історії є і сумна сторона. Андерс, який читав частину з біблійної цитати в трансляції, згодом розповів, що побачити Землю такою маленькою доклалось до того, що він втратив свою католицьку віру – ймовірно через те, що через це світ і його власне життя для нього стали дуже маленькими і незначними.

Крім того, як інформує CNA, зачитування біблійного уривку не сподобалось певним глядачам. Один відомий атеїст навіть подав до суду на NASA, заявляючи, що ця агенція, що фінансується державою, поширювала релігію. Згодом Верховний Суд відхилив цей позов, але «осад» залишився.