Радуйтеся, царі Христові, святі апостоли: бо вам і в горі, і в долі Христос довірив царство; вам вручив скіпетр розпоряджатися й управляти на обох престолах, щоб розділялося спадкоємство долішнього царства, і засяяла слава, помножилась краса, явлено було світло, пізнані були таїнства, проповідувана була сила царства горішнього.

Радуйтеся, ви – сіль землі, яка ніколи не може звітріти. Радуйтеся, ви – світло світу, що перебуває на сході і сіяє всюди, просвічуючи затьмарених, і що горить без олії. Світильник – Христос, свічник – Петро, в олія – уділення Святого Духа. Радуйтеся, ви – світло світу, перед яким, відступає всяка ніч; якого не затьмарить хмара, при якому не приходить буря, не настає вихор; а яке, навпаки, просвічує затьмарене в нас, чинить видимим приховане, об’являє таємне, очищає совість.

Радуйтеся, ви, що призначаєте єреїв, що навчаєте вчителів, ловці поган, проповідники народів, настоятелі праведників, відбілювачі грішників, винищувачі гріха, просвітителі невірних, нездоланні сторожі, купці, що продають цінності. Радуйтеся, ви, що й мені викували голос, ви – хранителі мого грішного язика, укріпителі немочі моєї, пестуни і моєї немочі, і моєї сміливости, укладачі слів моїх. Радуйтеся, ви, що не маєте у себе гроша, однак усю вселенну наповнили багатством. У вас не було зайвого жезла, і звідусіль ви прогнали вовків. У вас не було другого хітона, однак царі шукали собі у вас одежі. У вас не було змінного взуття, але земля хилиталася від вашої ходи; хмари розстелялися під вашими ногами; ангели являлися готувати вам дорогу; море вас, мандруючих, носило на собі, подібно, як ті кораблі, що йдуть під усіма вітрилами. У вас не було срібла на поясі, і золота не було у вашому мішечку, але багато із коштів своїх позичали ви кривим, а сліпий, торкнувшись вашого пояса, став числити біг днів, і міряти очима сонце, і пальцем вказувати на звізди, яких до цього не знав. Радуйтеся, ви, що закували в кайдани диявола, переможці бісів, винищувачі блудів, що очистили душі наші від спокус. Ваші хустинки (див. Ді. 19, 12) уподібнюються краю ризи Господньої (див. Мт. 9, 20). Ваша тінь дарувала численні і розмаїті оздоровлення у містах і селах. Радуйтеся, ви, що знайшли скарб, захований у полі (див. Мт. 13, 44), вказали жінці на загублену драхму (див. Лк. 15, 8), подвійно принесли Христу довірені вам таланти проповіді, у глибину вселенної закинули невід, що набрав усякої всячини (див. Мт. 13, 47), наловили риб, якими і донині веселиться Цар, вечеряючи на небесах, навчили мудру жінку старанно замісити три мірки муки і приготовити єдину закваску (див. Мт. 13, 33), ви, що усунули перепони, приготовили дорогу, дослідили пустелі, і число покликаних на весілля Нареченого доповнили блудними жінками. Радуйтеся, ви, що звели на наріжному камені стільки весільних царських палаців, заснували на землі стільки подібних небесам церков, поставили стільки престолів для животворящої Жертви. Радуйтеся, ви, Петре і Павле, Андрею і Toмo, Луко і Йоане, і з вами весь собор апостолів: бо у вас маємо й інших, у тих, яких празнуємо нині, знаходимо всіх. Радуйся, шестикрила сило невидимих серафимів, шестиденне утвердження видимого сотворіння, шестиричне число каменів на кожній стороні первосвященичого нараменника, шість хлібів на трапезі, яку вказав Бог, описав Мойсей і поставив Бецалел; шість водоносів, які мала у себе Кана Галилейська, і в яких вода стала вином; вино же це було приємніше від молока, солодше від меду, тому що витворене було не тлінною виноградною лозою, а словом Творця, повелінням Сотворителя.

Радуйся, Петре, двері грішників, відваго каяників, заохото навернених, заклику відречених, утіхо впалих. Радуйся, Петре, уста учнів, голосе проповідників, око апостолів, стороже небес, первороджений із тих, хто отримав у владу ключі. Радуйся, Петре, ти перехитрив у боротьбі диявола, здобув перемогу після своєї поразки, перечепив сильнішого, який був тебе перечепив, після ураження здобув собі нагороду, після упадку поставив переможний пам’ятник, стягнув собі вінець з голови противника.

Радуйся, Павле, тобі зобов’язані ми широким словом; на славу твою посвячене ціле місто; вся земля носить на собі твої зерна, показує твої жнива; твої пахощі були вгодні царям, уласкавлювали князів, нюх невірних відвертали від багна. Радуйся, Павле, ти доказав Аттиці її невігластво, здолав гордість атенян, переконав славних промовців терпеливо слухати невіж у слові, схилив софістів преклонити слух свій перед некрасномовними у слові, зачудував Ареопаг небесними науками. Радуйся, Павле, не знаю, як взятий на небеса (бо не відомо мені, на крилах чи на ногах увійшов ти туди), захоплений у рай; ти чув слова, що перевищують усякий слух; написав послання, яким варвари коряться нарівні з законом; пером своїм ти очистив поган, хартією (папером) навернув світ і чорнилом виправив землю...

Джерело: http://www.ukr-parafia-roma.it