Іван Хреститель, якого називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів. Я вас христив водою, а він христитиме Святим Духом» (Марка 1, 7-8).

За Божим об’явленням два монахи віднайшли чесну голову Івана Хрестителя. Це було першим віднайденням Його голови.

Потім монахи передали її на зберігання вбогому гончареві. Врешті цей скарб один єретицький священик залишив у печері в Емесі. Згодом у тій печері поселилися правовірні ченці. Їхньому ігуменові Маркелові уві сні з’явився св. Іван і сказав: “Бог дарує вам мене”, вказавши, де шукати голову. Так відбулося друге віднайдення голови св. Івана Хрестителя.

Серед інших святих Іван Хреститель має найбільшу пошану – протягом церковного року на його честь святкується цілих шість дат. Свято зачаття, різдва, усікновення голови, перше і друге знайдення голови, третє знайдення голови і собор після празника Богоявлення.

Різдво святого Івана Хрестителя, яке святкуємо 7 липня, – найбільше з усіх свят на його честь.

Пропонуємо також 7 фактів життя і служіння Івана Хрестителя:

Його чудесне народження.

Місія пророка Івана, Предтечі Ісуса, згодом названого Хрестителем, була передбачена пророком Ісаєю ще за 700 років до самої події:

«Голос чути: – Стеліть Господові дорогу у пустині, рівняйте в степу шлях нашому Богові!» (Iсая 40:3).

Його народження було дивом. Воно чимось нагадувало народження Ісаака — в глибокій старості їхніх батьків (Луки 1:5-25, Буття 21:1-3). Цей факт засвідчив, що для Бога немає неможливого. Він і сьогодні може творити дива.

Пустельний університет, де Іван вчився довіряти Богові.

Він був готовий іти до людей як посланець Неба, не боячись нікого, бо вручив себе волі Божій. Міг безстрашно стояти перед земними царями, — адже він схилявся перед Царем царів

Викривальна звістка для народу.

Він зовні виглядав, як древній пророк Ілля:

«А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий» (Матея 3:4),

та найголовніше — він прийшов у силі та дусі Іллі, щоб «Навернути серця батьків до дітей, а непокірних – до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ» (Луки 1:17).

Хрещення народу.

Іван був названий Хрестителем, бо не язичникам, а Божому народові пропонував поновити зв’язок із Богом через хрещення водою:

«Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах» (Матея 3:5-6).

Ув’язнення.

Іван боявся Бога, тому більше не боявся нікого. Його докори стосувалися не лише простого народу, але й владного духовенства:

«Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: “Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? Принесіть же плід, гідний покаяння, і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама» (Матея 3:7-9).

Він викривав гріхи перелюбу гордої та підступної Іродіяди:

«Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв’язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, – бо оженився був з нею. Йоан же казав Іродові: “Не личить тобі мати жінку брата твого”» (Марка 6:17-18),

за що поплатився свободою, а потім – життям:

«Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка. Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові; отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить. Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.” І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, – тож послав стяти голову Йоанові в темниці» (Матея 14:5-10).

Сумнів.

Сумнів може долати й великих пророків:

«І послав їх до Господа сказати: “Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?”» (Луки 7:19).

Ця історія свідчить, що причиною багатьох наших сумнівів є незнання Господніх шляхів та нерозуміння Його планів.

Христос високо цінував Іванове служіння.

Незважаючи на сумніви та боротьбу, Ісус свідчить про нього:

«Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім – більший від нього.”» (Луки 7:28).

Основна мета життя та служіння Івана Хрестителя полягала в тому, аби приготувати шлях для Першого приходу Господа.