Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм
  • Птн, 22/03/2013 - 23:43

Субота Першого Тижня

 
Мр. 2, 23–3, 5

«Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи»

Ми знаємо, що в Старому Заповіті, згідно з Господньою настановою, було велике пошанування суботи як дня Божого, дня святого. Але бачимо у вшануванні дня суботнього, як і в будь-якій ділянці свого життя, людина часто може витворювати собі невірні підходи. І бачимо тоді вже сталось було так, що святкування суботи було заради традиції. Або, ліпше буде сказати, що ті чи інші звичаї, порядки, які додали самі люди до почитання суботи, почиталися самі в собі. Вони і їх виконання ставали для людей немов би ідолами. І часто забували, для кого це все робиться, і замість вшановувати Бога і дбати про людину як вінець Його творіння, люди дбали лише про виконання тих чи інших правил і постанов.

Сьогодні Господь саме на це звертає увагу: що є важливішим? Чи Бог і людина як Його улюблене творіння, чи те, що встановила сама людина: порядки, правила, закони?  У контексті цього, перебуваючи у часі Великого Посту, маємо поглянути на своє життя. Наскільки наше життя і наше богопочитання згідне з Божою волею і наукою Церкви? Чи я поклоняюся Богові та виконую Його настанови, чи під видом служіння Богові перебуваю в полоні якихось своїх правил і підходів?

І зрозуміти відповіді на ці питання дуже легко: що більше ми живемо Богом, то більше Його виявляємо в своєму житті. А якщо нами керують обставини, то це свідчить, що ми дуже далеко від Бога і Його волі.

+Венедикт


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць