Слово Блаженнішого Святослава під час Літургії за мир у Сирії
  • Пон, 09/09/2013 - 08:46

У сьогоднішньому Євангелії ми чуємо про те, як Ісус Христос говорить про особливий знак відношення між Богом і людиною, яке можна побачити на прикладі відношення між чоловіком і жінкою. Старий Заповіт характеризувався, за словами Христа, зламаним заповітом між Богом і людиною через жорстоке людське серце. Ми сьогодні неодноразово читаємо у пророчих книгах, як пророк Єремія каже, що то є Завіт, який Господь Бог дарував вам. Через ваше кам’яне серце ви його зламали. Злам людських стосунків начебто є іконою зламу стосунків між Богом і людиною. Але знаком Нового Заповіту є знак якогось нового дійства. З одного боку, це є відновлені людські стосунки, а з іншого боку – це є знак, в дуже такій особливій присутності, вічності у дочасному житті. Тому то ознакою Нового Заповіту, який стався в Тілі і Крові Ісуса Христа, є нерозривність християнського подружжя з одного боку і богопосвячене дівоцтво з іншого боку. Отак, як навіки разом нерозривно поєдналися Бог і людина в особі Ісуса Христа, так само нерозривна і плідна єдність християнського подружжя є знаком Нового Заповіту. Подібно, як присутність Сина Божого в дочасному світі є знаком присутності між нами Царства Небесного, так само і богопосвячене дівоцтво є знаком присутності Нового Заповіту в Царстві Небеснім, вічності вже сьогодні тут між нами.

Сьогодні на заклик Святішого Отця вся Католицька Церква молиться в цей день і постить за мир у Сирії. Ми, можливо, собі до кінця не усвідомлюємо, яка трагедія там відбувається, якою важливою є ця країна для християнського світу. Сирія – це є країна древньої Антіохії, де народилася та Божественна Літургія, яку ми сьогодні служимо. Тому що і Іван Золотоустий, і Василій Великий були вихідцями з древньої Антіохії. Столиця Сирії Дамаск є містом славного богомислія отців Церкви. Згадаймо собі тільки Івана Дамаскина, якого дехто називає одним із тих, хто у своїй особі підсумовує епоху святих отців. І сьогодні так стається, що в тій країні християни є меншістю, належать до різних традицій. Є християни сирійської традиції, християни мелхітської традиції, католики, православні, протестанти… І саме вони стають жертвами цього конфлікту, цієї трагедії.

Ми читаємо у Старому Заповіті, що ізраїльтяни моляться до Господа Бога кажучи, що «за Твого імені нас вважають вівцями на заріз». Це те, що сьогодні відбувається у Сирії. Але ті християни є вірні Богові і кожного дня ми можемо казати, що народжується земля нових мучеників за віру Христову.

Тому в цей день молімося за мир у тій країні, за наших братів, які свідчать свою віру в дуже жорстокій ситуації. Долучаємося до цієї молитви разом зі Святішим Отцем за мир в усьому світі, тому що міжнародне втручання в цю країну може поширити цей конфлікт на інші країни Близького Сходу, що може загрожувати безпеці і миру в цілому світі. Тому ми, як богопосвячені особи, будьмо знаком миру в тому світі. Христос, поєднавши Бога і людину, замирив чоловіка і жінку, замирив людей між собою у Своєму власному тілі, як пише апостол Павло. Нехай ця молитва, ця Божественна Літургія і ці наші жертви цього дня: молитви й посту — будуть тим камінчиком побудови миру між Богом і людиною, між людьми, будуть знаком вічності в тому бурхливому, дочасному і неспокійному світі. Слава Ісусу Христу!

Джерело: http://headugcc.info


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць