Християни, що надають допомогу в Північному Ківу, глибоко стурбовані кризовою гуманітарною ситуацією у цій провінції Демократичної Республіки Конго. На даний час у столиці провінції і в її околицях перебуває понад мільйон осіб, більшість з яких – біженці з територій, які спустошують повстанці. Вони проживають в трьох таборах під наметами, а також в приміщеннях шкіл.

«Церква змушена заміняти там державу, яка не бере у цьому участь, хоча й не може черпати в цих цілях кошти з податків», – зазначив керівник французького Карітасу (Secours Catholique) Франсуа Сулаж, котрий нещодавно повернувся з Гоми. Карітас місцевої єпархії через парафіяльні відділи розподіляє продукти харчування для біженці, які надає Всесвітня продовольча програма ООН, і будує місцеві водопроводи у співпраці з французьким Карітас.

У свою чергу, організація «Християнська допомога» (Christian Aid) веде гуманітарну діяльність у трьох провінціях ДРК, де постачає воду і продукти понад 16 тисячам біженців. Значну увагу також приділяє жертвам сексуального насильства.

Як інформують місцеві працівники цієї організації, народ перебуває у стресі через боротьбу і втрату можливості заробляти на життя. Останнім часом оптимізму їм додала перемога армії над партизанами з М23. Проте надалі діють різні збройні угрупування. Одне з них, ADF-Nalu, напала на місто Бені в Північному ківу, звідки 66 тисяч біженців перейшло до Уганди, а понад 24 тисячі сімей від початку року перейшли до провінції Маніема. Численні біженці прибувають з Південного Ківу, де регулярні війська ведуть боротьбу із ще іншим угрупуванням – Mai Mai Raiya Mutomboki.

На охоплених боротьбою територіях Рутшуру і  Ньірагонго через небезпеку неурядові організації були змушені обмежити свою діяльність. Це значно ускладнює доступ гуманітарних організацій. За словами працівників «Християнської допомоги», місцеві мешканці переживають важкий психологічний стрес, оскільки від початку заворушень були змушені неодноразово  покинути усе, що мали, наражаючись на небезпеку, що їх будинки знищать, а маєтки і поля пограбують. У них є вибір або втекти з метою порятунку, або залишитись і обороняти своє майно. На даний час не існує ймовірності, що воюючі сторони сядуть за стіл перемовин, оскільки їх інтереси є протилежні між собою.

За матеріалами pl.radiovaticana.va