Важкі питання: Вервиця до Божого милосердя
  • Птн, 06/03/2020 - 14:37

У щоденнику св. Фаустини Ковальської написано, що Ісус обіцяв навіть найбільш закоренілим грішникам спасіння, якщо вони перед смертю хоча б один раз помоляться Вервицю до Божого милосердя або ж хтось інший помолиться її за вмираючого. Невже лише цього буде достатньо і не потрібно ані сповіді, ані покаяння? Чи не суперечить це нашій вірі?

Ось як звучить обіцянка Ісуса, наведена сестрою Фаустиною в її щоденнику: «У хвилини смерті я буду захищати кожну душу як Свою славу, якщо вона молитиметься цю Вервицю, або якщо поряд з умираючим інші молитимуться її. Милість буде однаковою. Коли біля вмираючого моляться цю Вервицю, упокорюється гнів Божий, бездонне милосердя охоплює душу і коливаються глибини мого милосердя заради хресного страждання мого Сина. І якщо це буде навіть найбільш закоренілий грішник і якщо він хоча би раз помолиться цю Вервицю, то удостоїться милості від мого безконечного милосердя».

Безперечно є ризик, що дехто сприйме цю обіцянку Ісуса в магічному значенні, наче спасіння можна отримати за помахом чарівної палички, механічно, здійснивши певний ритуал, у цьому випадку помилившись Вервицю до Божого милосердя. Треба пам’ятати, що ніхто не може ввійти до раю, не будучи огорнутим благодаттю. Без стану благодаті неможливо ввійти до раю. Про це Господь нагадує в одній із євангельських притч, говорячи про чоловіка, який прийшов на весільний бенкет без святкового одягу. «Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:, і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав. Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів» (Мт. 22, 11-13).

В Апокаліпсисі також проголошується, що в небесний Єрусалим не ввійде ніщо нечисте. Обіцянку Ісуса св. Фаустині треба інтерпретувати в тому значенні, що за допомогою Вервиці до Божого милосердя вмираючий може здобути дар покаяння, а покаяння приведе його до благодаті. Благодать нерозривно пов’язана з покаянням і провадить до бажання примиритися з Богом в таїнстві покаяння. Неможливо досягти співзвучності з волею Господа, якщо особа не відкрита до того, що Він встановив для примирення. Таким чином, якщо вмираючий приходить до тями, то він виражає своє покаяння бажанням висповідатися. І в цьому випадку, якщо він помирає без сповіді – він спасається.

Боже милосердя проявляється не в тому, що Бог наче робить вигляд, що ми не згрішили, заплющуючи очі на наші гріхи. Плоди Божого милосердя не можуть проявитися, якщо людина не покається за свої гріхи. Боже милосердя пробуджує до покаяння, а прощення слідує за цим покаянням. Таким чином,  милосердя Боже до вмираючого грішника проявляється в тому, що Він пробуджує до покаяння. А істинне покаяння завжди містить як мінімум намір висповідатися, оскільки сам Бог установив це таїнство для відпущення гріхів.

Якщо людина перебуває у стані тяжкого гріха, то вона не може спастися без покаяння і відкинення гріха. Якщо Вервицю до Божого милосердя помолиться вмираючий чи інші в його присутності, то це пробудить його до покаяння. Саме таким чином треба трактувати слова, записані св. Фаустиною Ковальською.


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць