«Хоч і до гробу зійшов Ти, безсмертний, то адову зруйнував Ти силу, і воскрес як переможець, Христе Боже».(Кондак Пасхи)
 
   Христове Воскресіння- празників празник і торжество всіх торжеств. Це не тільки святковий настрій, вишиті рушники, паска і ковбаска до столу. Воскресіння- це перемога Життя над смертю, Правди над обманом, Святості над гріхом.

   Та перш, ніж воскреснути Господь наш Ісус Христос прийняв добровільні страждання, пройшов Хресною дорогою та умер прибитий до хреста.

   Добровільні страждання Христа виявили усю глибину людських сердець, чим вони наповнені. Викрили щирість та лицемірство, бажання догодити власним амбіціям, забаганкам чи вислужитися перед сильними світу цього.

 Адже на дорозі страждань Христових опинився учень-зрадник Іуда Іскаріотський, який вирішив “вигідно продати” свого вчителя за 30 срібняків. Був і Пилат Понтійський, який на той час уособлював найвищу судову інстанцію в Юдеї, та хоч бачив безпідставність звинувачень проти Христа, видав несправедливий засуд, показово вмиваючи руки, мовляв: на моїх руках немає його крові - так народ вимагає. Постають римські вояки, від яких залежало віднестися з розумінням та гідністю до в’язня, поспівчувати йому, облегшити страждання, або ж насміятися та ще більше принизити його, завдаючи не лише фізичних, але і моральних страждань.    Усі ці люди не зрозуміли, що страждання Христові мають важливу ціль- спасіння людини, прощення її гріхів, зміни її спотвореного гріхом способу життя, наповнення добротою серця. І все, що ми робимо своєму ближньому, робимо Христові і за нашими вчинками будемо суджені перед Богом.
   Тому, вартує кожному наслідувати приклад Вероніки, яка обтерла Ісусове обличчя на хресній дорозі, Симеона Киринейського, котрий розділив тягар хреста, жінок-мироносиць, що відважно спішили намастити пахощами тіло Христове. Ці вчинки є мужнім проявом милосердя, співчуття, підтримки і солідарності.
   Отже, подія Господніх страстей та воскресіння допомагають нам побачити стан сучасного суспільства, його досягнення та хвороби, звертають нашу увагу на те, чого ми досягнули на дорозі християнської досконалості та чого ще кожному з нас не вистачає для того, щоб бути справжнім християнином.
В цей нелегкий для нашої української землі час, коли народ повстав проти обману і насильства, корупції та суспільної несправедливості, загрожений зовнішньою інтервенцією окупанта, гаслами фальшивого братолюбства, станьмо підтримкою своєму ближньому, вміймо простити один одному взаємні образи, не вагаймося казати правду і жити нею, викривати лицемірство і обман, шукаймо того, що нас об’єднує, бо “в єдності сила народу”.

Христос воскрес! Воскресне Україна!

Джерело: http://lutsk-ugcc.org.ua