Під час молитви "Царице Неба" Папа Франциск роздумував над тим, хто такий свідок у християнстві, до чого він покликаний і як бути свідком воскреслого Христа. Публікуємо переклад повного тексту роздумів понтифіка.

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

У біблійних читаннях сьогоднішньої літургії двічі звучить слово «свідки». Вперше з’являється воно на вустах Петра: після зцілення паралітика при брамі єрусалимської святині, кричить: «а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки» (Ді 3,15). Вдруге з’являється на вустах воскреслого Христа: у вечір свята Пасхи, відкриває Він розум учнів на таємницю своєї смерті і воскресіння, і говорить їм: «Ви - свідки того (всього)» (Лк 24,48). Апостоли, які на власні очі бачили воскреслого Христа, не могли промовчати про свій незвичний досвід. Об’явився їм, щоби правда про Його воскресіння досягнула до всіх через їх свідчення. А Церква має обов’язок продовження цієї місії в часі; кожен охрещений є покликаний до свідчення словом і ділом, що Ісус воскрес, що Він живе і присутній серед нас. Ми всі покликані свідчити, що Ісус живе!

Можемо запитати: ким є свідок? Свідок це той, хто побачив, запам’ятав і розповідає про це. Побачити, запам’ятати і розповідати це три дієслова, що описують тотожність і місію. Свідок це той, хто бачив об’єктивним оком, але не байдужим; побачив і дав себе захопити подією. Тому пригадує, не лише здатний детально реконструювати факти, що відбулися, бо ж ті факти до нього промовили, а він зрозумів їх глибинний зміст. Тоді свідок розповідає, не холодно і «відірвано», але як той, хто взяв їх собі і від того дня змінив своє життя. Свідком є той, хто змінив своє життя.

Зміст християнського свідчення не є теорією, ідеологією або складною системою наказів і заборон, звичайним моралізаторством, а посланням спасіння, конкретною подією, більше того Особою: це є воскреслий Христос, живий і єдиний Спаситель всіх. Йому можуть давати свідчення ті, які його особисто досвідчили, на молитві в Його Церкві, через дорогу, що має свій фундамент у святому Хрещенні, свою поживу в Євхаристії, свою печать у Миропомазанні, своє невпинне навернення в таїнстві Примирення. Завдяки цьому процесу невпинно ведений Словом Божим, кожен християнин може стати свідком воскреслого Христа. А його свідчення є тим більше вірогідне, на скільки проглядається у євангельському, радісному, мужньому, лагідному, мирному, милосердному способі життя. Якщо натомість християнин дозволяє себе зробити залежним від користі, марнославства, егоїзму, якщо стає глухим і сліпим на заклик до «воскресіння» так багатьох братів, як буде могти переказувати живого Ісуса, Його визволяючу силу і нескінченну делікатність?

Хай Марія, наша Мати підтримує нас своїм заступництвом, аби ми могли стати, не зважаючи на наші обмеження, але завдяки благодаті віри, свідками воскреслого Христа, несучи особам, яких зустрічаємо великодні дари радості та миру.

Після молитви: Дорогі брати і сестри! У ці години до нас доходять відомості, що стосуються нової трагедії на Середземному морі. Човен повний з імігрантами перевернувся вночі за 60 миль від лівійського узбережжя і насувається страх, що є сотні жертв. Я висловлюю найглибший біль з приводу цієї трагедії і запевняю у моїй молитві за загиблих та їх родини. Я скеровую рішучий заклик, аби міжнародна спільнота діяла рішуче і швидко, щоби запобігти такого роду трагедіям у майбутньому.

Це жінки і чоловіки як ми, наші брати, що шукають кращого життя, голодні, переслідувані, поранені, використані, жертви воєн. Шукають кращого життя. Шукали кращого життя. Шукали щастя. Заохочую до молитви, спочатку тихої, а потім спільної, за цих братів і сестер. Радуйся, Маріє…

Скеровую щирі вітання всім, хто родом з Італії, а також з багатьох частин світу: паломників з дієцезії святого Андрія в Бразилії; прибулих з Берліну, Кьольну і Мюнхену; студентів з Грефтон (Австралія) і  Сан-Феліу-де-Льобрегат(Іспанія). Вітаю польську дієцезію – Жешув і висловлюю близькість з учасниками «Маршу для святості життя», що відбудеться у Варшаві, заохочую вас, щоби охороняли і пропанували людське життя.

Вітаю Католицьку Акцію Форміа; вірян з Мілану, Лоді, Лімб`яте, Торре-Больдоне (Бергамо); молодь з Турину, Сенігаллії, Альменно-Сан-Сальваторе і Віллафонтана Грассіна; молодь з Новента-Вічентіна та Катанії; Хор Трекате і членів Лайонс клубу.

Спеціальні вітання скеровую до групи Католицького університету Найсвятішого Серця, з нагоди Народного Дня сьогоднішньої підтримки для цього великого Університету. Це дуже важливо, щоби він міг продовжувати навчання молодих і формування їх до культури, що поєднує в собі віру і науку, етику і професіоналізм.

Сьогодні в Турині розпочинається урочисте виставлення Плащаниці. Я теж, якщо Бог дозволить, поїду аби вшанувати її 21 червня. Маю надію, що цей акт пошани допоможе нам усім віднайти в Ісусі Христі милосердне обличчя Бога і допоможе нам розпізнати його в обличчях інших людей, особливо тих, які найбільше страждають.

Бажаю всім доброї неділі. Прошу не забувати про молитву за мене. Смачного обіду і до побачення!