Європейську громадську ініціативу «Один з нас» підтримали близько 1,8 млн. громадян із 18 держав — членів ЄС. Вони вимагали заборони призначати фінансові засоби на діяльність, скеровану до нищення людей на пренатальному етапі розвитку. Єврокомісія проігнорувала цю ініціативу; тепер же надіслала визивну відповідь до Суду ЄС.

Ініціатива «Один з нас» мала за мету виключення Євросоюзом фінансування «діяльності, яка базується або безпосередньо становить собою нищення людських ембріонів». Близько 2 млн. підписів було передано Єврокомісії у лютому 2014 року. У відповіді, даній через три місяці, Єврокомісія оприлюднила обіжник, де відмовила розпочати парламентський процес на підставі пропозиції комітету «Один з нас» і взагалі не згадала серйозних пропозицій, які містяться в ініціативі. У відповідь на обіжник Єврокомісії організатори ЄГО «Один з нас» ступили на судовий шлях, подаючи касацію щодо становища Єврокомісії та поновний розгляд пропозиції «Один з нас».

Відповідь Європейської комісії, надіслана до Суду, викликала замішання. Єврокомісія відмовила судові у межах компетенції щодо оцінки того, чи вона виконала свої правові зобов’язання щодо постулатів кожної європейської громадської ініціативи, яка відповідає зазначеним вимогам. Комісія навіть не виразила бажання довести Судові, що відповідь, надала організаторам ініціативи «Один з нас», базується на правильних фактичних рішеннях і належно проведеному викладенні права, визнавши, що масштаб невідповідностей, які містяться у відповіді, не був «вражаючим». Позиція Єврокомісії означає, що відповідь, уділена на громадську ініціативу, «не мусить бути побудована на цілісній аргументації або фактичних рішеннях». Організатори ініціативи обіцяють дати відповідь на позицію Єврокомісії до 14 квітня 2015 року.

Якби Суд схилився в бік позиції Єврокомісії, це означало би схвалення повного нахабства бюрократів ЄС щодо громадян ЄС. Чи з’ясується, що в Євросоюзі немає місця для партиципаторної демократії (визнання участі широких мас населення у законотворчості), а голос європейців береться до уваги лише тоді, коли він подобається владі?