Наприкінці загальної аудієнції Папа Франциск хвилиною мовчання вшанував загиблих на війні в Україні.

Закликами докладати зусилля для того, щоб зброя замовкла і запанував мир, а також молитовним зосередженням, присвяченим солдатам, які полягли у війні в Україні, Папа Франциск завершив загальну аудієнцію в середу, 3 квітня 2024 року.

Привітавши різні групи прочан, Святіший Отець сказав, що, на жаль, і далі надходять сумні новини з Близького Сходу. «Я повторюю свій рішучий заклик до негайного припинення вогню в секторі Газа. Висловлюю свій глибокий жаль з приводу загибелі волонтерів, які займалися роздаванням гуманітарної допомоги в Газі. Молюся за них та їхні сім'ї. Я знову закликаю, щоб цьому виснаженому та стражденному цивільному населенню було надано доступ до гуманітарної допомоги, а заручники були негайно звільнені. Запобігаймо будь-яким безвідповідальним спробам розширення конфлікту в регіоні та докладаймо зусиль, щоб ця та інші війни, які й надалі несуть смерть і страждання в багатьох частинах світу, закінчилися якнайшвидше. Молімося і невтомно трудімося над тим, щоб зброя замовкла і знову запанував мир», – закликав Папа, додаючи: «І також не забуваймо мученицьку Україну: як же багато загиблих».

Помічники передали Святішому Отцеві кишенькове видання Нового Завіту та Псалмів і вервичку, що належали солдатові, що загинув в Україні, які йому подарували кілька тижнів тому, про що він вже згадував під час загальної аудієнції 13 березня.

«Я тримаю в руках, – мовив він, – вервичку та Новий Завіт, які залишив солдат, який загинув на війні». Папа розповів, що йдеться про 23-річного юнака Олександра, що загинув під Авдіївкою, а в книзі Святого Письма він підкреслив слова 129 Псалма: «З глибин взиваю до Тебе, Господи, почуй мій голос». «Ось його вервичка і Новий Заповіт, який він читав і молився. Я хотів би, щоб ми всі помовчали в цю хвилину, думаючи про цього юнака і про багатьох інших, таких як він, що загинули в цьому божевіллі війни. Війна завжди руйнує. Згадаймо про них і помолімося», – мовив Святіший Отець, після чого площа Святого Петра занурилася в молитовну тишу.