Церква

ПИТАННЯ: У чому полягає сенс благословення?

ВІДПОВІДЬ: Благословення - це акт богопочитання, за допомогою якого ми закликаємо Бога, щоб Він передав нам Свої дари.

Благословити значить «говорити благо, говорити добре» про Бога: визнаючи Його чудеса і чудеса, явлені ним в святих, особливо в Діві Марії, ми просимо Його про милосердя.

Цими днями (17-19 квітня) в Папському університеті Святого Хреста в Римі відбувся XI професійний семінар для церковних прес-служб на тему «Діалог, повага і свобода вираження думок в публічній сфері».

На заході розглядалося багато специфічних тем, зокрема фейкові новини і пост-правда, конфіденційність в Інтернеті, цифрове навчання. Участь в заході взяло 330 зареєстрованих учасників з усього світу. Серед них й представник з України о. Олег Лука, докторант  Папського університету Святого Хреста, який доповідав про комунікативну роль Церкви в Україні, зокрема під час війни.

Прослухавши проповідь, усі встають і промовляють або співають Символ віри, який має також назву «Credo» (за першим словом латинського тексту). Ця молитва – короткий виклад головних істин, у які має вірити кожен учасник Меси. Таке розташування Символу віри дозволяє спільноті привселюдно визнати свою віру як наслідок попередньо вислуханих читань зі Святого Письма.

Формул Символу віри є кілька. Найвідоміші й найуживаніші дві: так звані Апостольський і Нікео-Константинопольський символи віри.

Молоді люди очікують від Церкви чіткого і зрозумілого навчання віри та передавання її інтегральної суті, - зазначає Архиєпископ Філадельфії Чарльз Чапут.

Архиєпископ Чапут є одним із найавторитетніших єрархів у США. На сторінках видання «The Fіrst Things» він розмістив лист, якого отримав від 26-річного чоловіка, батька трьох малих дітей. Автор листа посилається на дискусію, яка відбулася напередодні Синоду Єпископів з усього світу, а саме зустріч молоді в Римі 19-24 березня.

Місіонери Папського Інституту Закордонних Місій нещодавно розпочали святкування 150-ї річниці своєї місійної діяльності в М’янмі: перші місіонери прибули сюди 1868 року. Сьогодні католики налічують тут понад 675 тисяч осіб, що належать до 16 дієцезій і становлять 1% населення країни. 

На початку квітня Генеральний настоятель Інституту о. Ферруччо Брамбілласка прибув до міста Таунґу, щоб взяти участь у святкуваннях 150-ї річниці місій. Тут його зустріли місцеві єпископи, 200 священиків й понад 20 тисяч вірних, що прибули з різних частин азіатської країни.     

При домі отців паллотинів в Одесі 17-18 квітня відбулася друга зустріч Рад конференцій вищих настоятелів та настоятельок Римсько-Католицької Церкви в Україні. Під час робочої зустрічі радники поділилися роздумами щодо документу «Нове вино в нових бурдюках», виданого Конґреґацією інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя. 

Учасники домініканського душпастирства в Інституті святого Томи Аквінського зустрілися 14 квітня 2018 року, щоб обговорити важливу й непросту тему екскомуніки – відлучення від Церкви. Отець Ігор Гнюс OP, який попровадив зустріч, насамперед нагадав, що Христос зі Своїх вірних творить одну родину, один Божий Народ. Якщо усвідомлювати гідність і велич належності до Церкви, то легше зрозуміти трагічність відлучення від неї.

Ні для кого не таємницею, що Католицька Церква неодноразово ставала предметом наклепів та звинувачень з боку ворогів, метою яких було зобразити Святу Мати Церкву в поганому світлі. Одним із таких поширених міфів є історія про те, що Церква якимось чином допомагала нацистському режиму під час ІІ Світової війни у переслідуванні та геноциді єврейського народу, або ж що вона не була достатньо активною у протистоянні нацизму. Ці твердження походять з історії ревізіоністів і є далекими від істини.

17 квітня 1534 року заарештовано англійського гуманіста і філософа, автора книги «Утопія», святого Католицької Церкви Томаса Мора. За часів короля Генріха VIII Томас Мор був дуже впливовою особою. У 1518 році він став головним радником короля, згодом – спікером Палати громад, а в 1529 році був призначений на головну державну посаду лорда-канцлера. За заслуги перед королівством монарх винагородив його статками й лицарським титулом. Утім, Томас Мор, хоч і служив віддано, вважав свої обов’язки тягарем і весь вільний час присвячував книгам, родині та друзям.