Церква

Від 18 до 21 березня 2014 р. триває візит до Ґватемали кардинала Роберта Сара, Президента Папської Ради «Cor Unum». Головною метою візиту є відкриття житлового комплексу, що складається із 19 будинків та каплиці, який був збудований завдяки пожертвам Папи після руйнувань, спричинених стихійними лихами восени 2011 року.

Колишній центр Івана Павла II у Вашингтоні стане після канонізації Папи загальнодержавним санктуарієм цього Папи в США – оголосив сьогодні голова американського єпископату Архиєпископ Йозеф Курц.

У 2011 році колишній  центр отримали «Лицарі Колумба», щоб створити там санктуарій Папи Івана Павла ІІ. З цим погодився місцевий єпископ кардинал Дональд Вуерл, який присвоїв йому звання єпархіального санктуарію. Сьогодні він запевняє, що впродовж останніх трьох років санктуарій став місцем молитви і паломництва не тільки для жителів Вашингтона.

«Занадто багато болю і насильства переживають спільноти та країни, яким служить за дорученням Єпископа Риму Конгрегація у справах Східних Церков», – сказав її префект, кардинал Леонардо Сандрі, на римському Капітолії. Позавчора він отримав там премію миру, яку щороку надає італійський фонд «Дуччі». «Я думаю про Україну, Ірак, Єгипет, про драму мігрантів Еритреї та Ефіопії, особливо про Сирію», – сказав аргентинський кардинал. Він згадав про мучеництво її населення різних релігій та конфесій, особливо єпископів, священиків і мирян, що залишаються в руках викрадачів.

Голова єпископату Бразилії кардинал Раймунду Дамасцену де Ассіс приніс вірним радісну звістку, що за рішенням Папи 2 квітня бл. Жозе ді Анш'єта SJ буде залучений до лику святих.

За словами бразильського єрарха, Святіший Отець хоче, щоб канонізація відбулася дуже простим способом в одній з римських церков. Нагадаємо, що цього єзуїтського місіонера XVI століття залучив до лику блаженних Папа Іван Павло II під час свого першого візиту до Бразилії 1980 року.

Церковні дебати про розлучених і допускання їх до таїнств сходять на погану дорогу і стають подібними до казуїстики, яку використовували проти Ісуса фарисеї – вважає кардинал Карло Кафара, перший і багаторічний глава Папського Інституту ім.Івана Павла ІІ для вивчення Подружжя і Родини. Таким чином він прокоментував публічні висловлювання кардинала Вальтера Каспера, який пропонує допускати до таїнств розлучених осіб, які живуть в несакраментальних зв’язках, після відбування відповідної покути.

ПИТАННЯ: Чому якщо людина приймає тільки частково істини католицької віри, то вже вважається, що вона втратила віру, а в екуменічних стосунках вважається, що «в нас одна віра, тому що важливіше те, що об'єднує, ніж те, що розділяє»?

ВІДПОВІДЬ: Абсолютно правильно: справжня віра передбачає прийняття істини у всій її повноті, і заперечення будь-якої з істин віри тягне за собою втрату віри як такої. Святий Тома Аквінський писав, що віра або приймається цілком, або, при запереченні однієї її істини, втрачається цілком.

17 березня вперше в історії у Ватикані проходить візит «ad limina apostolorum» єпископів Східного Тимору - невеликого острова в південно-східній Азії. Католики в цій країні представляють 98 % населення, що для даного регіону є унікальним випадком. Історія держави пройшла нелегкий шлях: у ній була і португальська колонізація, і індонезійська окупація, зазначена жорстокістю і насильством. Лише на початку XXI століття Східний Тимор став незалежною державою, завоювавши свободу ціною крові. В авангарді миротворчого процесу знаходилася Католицька Церква.

ЗВЕРНЕННЯ ДО ДУХОВЕНСТВА, БОГОПОСВЯЧЕНИХ ОСІБ ТА МИРЯН РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Останні драматичні події в нашій державі спонукають нас вже вкотре звернутися до усіх християн із закликом духовно підтримувати Україну в її змаганні жити в правді, творити цивілізоване суспільство, яке базується на високих духовних та моральних цінностях.

Рівно три роки тому почався трагічний конфлікт в Сирії. Вуличні протести 15 березня 2011 проти президента Асада та його уряду швидко переросли в революцію, а потім у справжню війну геополітичних інтересів на регіональному та міжнародному рівнях, катастрофу з драматичними гуманітарними наслідками, з якою міжнародна спільнота не може впоратися вже протягом трьох років.