В Марійському санктуарії в Лухані, Аргентина, відбулася беатифікація кардинала Піроніо, учасника Другого Ватиканського Собору, ревного співробітника Римських Єпископів та натхненника Світових днів молоді.

В суботу, 16 грудня 2023 р., в базиліці Пресвятої Богородиці в Лухані, національному Марійському санктуарії Аргентини, відбулася беатифікація кардинала Едуардо Франсіско Піроніо. Церемонію, представляючи Папу Франциска, очолив кардинал Фернандо Верґес Альсаґа, Президент Губернаторства Держави-Міста Ватикану, який понад 20 років був особистим секретарем блаженного.

Дорога священичого покликання

Едуардо Франсіско Піроніо народився в Нуеве-де-Хуліо (Аргентина) 3 грудня 1920 року в сім'ї італійських емігрантів. Після завершення початкової освіти в рідному місті, в 1932 році вступив до семінарії святого Йосифа в Ла-Платі. Священичі свячення прийняв 5 грудня 1943 року в базиліці Матері Божої в Лухані. В 1953 році поїхав на навчання до Риму. Повернувшись на батьківщину, продовжив викладати в рідній семінарії, а 1958 року розпочав викладацьку діяльність у Аргентинському Католицькому Університеті в Буенос-Айресі. В 1960 році тодішній Архиєпископ Буенос-Айреса Антоніо Кажжяно призначив його ректором митрополичої семінарії. Як спостерігач у 1962 році брав участь в інавгураційній сесії Другого Ватиканського Собору, в якому з наступного року брав участь як експерт.

Для блага Церкви в Латинській Америці

У 1964 році отця Піроніо призначено єпископом-помічником Ла-Плати, і 31 травня того ж року він у базиліці Лухана отримав єпископські свячення. У 1967 році йому як Апостольському Адміністратору було довірено дієцезію Авельянеда, а наступного року він став Секретарем Ради Єпископатів Латинської Америки, яку згодом очолював, в період між 1972 по 1975 рік. Відіграв важливу роль у проведенні другої загальної конференції єпископату регіону, що відбувся 1968 році в Медельїні, згодом, вже як співробітник Римської курії, брав участь у двох наступних. У 1972 році став правлячим єпископом дієцезії Мар-дель-Плата. Святий Павло VI в 1974 році запросив його проповідувати духовні вправи в Римській курії.

Пліч-о-пліч з Римськими Архиєреями

Папа Монтіні 1975 року призначив єпископа Едуардо Піроніо Пропрефектом Конгрегації в справах богопосвячених осіб і світських інститутів, а 24 травня 1976 року ввів до Колегії кардиналів. Святий Іван Павло ІІ затвердив його на цій посаді, а 1984 року призначив Головою Папської Ради в справах мирян. Він, в суголосності з Папою Войтилою, посвятився сприянню та розпізнанню нових церковних рухів, а особливо любив молодь. Його ім'я пов'язане із Світовими днями молоді, одним з ініціаторів яких він був. У 1984 році у кардинала діагностували рак, а 6 серпня 1996 року Іван Павло ІІ прийняв його відставку з посади Голови Папської Ради у справах мирян. Мірою того, як його хвороба загострювалася, він зумів переносити дедалі сильніші страждання з упевненою надією, жертвуючи їх, як він сам писав, «за Церкву, священиків, богопосвячене життя, мирян, Папу, відкуплення світу». Його серце перестало битися 5 лютого 1998 року, а останки знайшли спочинок у базиліці в Лухані.

Як згадує Альвер Металлі в статті для «L’Osservatore Romano», під час обох конклавів 1978 року ім’я кардинала Піроні, який був сповідником покійного Павла VI, ватиканські оглядачі називали серед претендентів на обрання Наступником святого Петра. Очоливши Папську Раду в справах мирян, він не лише опрацював з Іваном Павлом ІІ концепцію Світових днів молоді, але відіграв важливу роль під час пори бурхливого розвитку церковних рухів, в яких Папа вбачав важливий фактор оновлення Церкви. Й саме кардинал Едуардо Піроніо під час пленарної асамблеї Конгрегації в справах єпископів запропонував кандидатуру Хорхе Берґольйо на архиєпископську катедру Буенос-Айреса…

Чудесне оздоровлення

Як повідомлялося раніше, 8 листопада 2023 р. Папа Франциск затвердив для проголошення декрет Дикастерії в справах визнання святих про чудо, отримане за заступництвом Слуги Божого кардинала Едоардо Франсіско Піроніо, що й відкрило шлях до беатифікації. Йдеться чудесне зцілення півторарічної дитини, яка отруїлася порошком порпоріни, що спричинило гострий респіраторний дистрес-синдром. Для лікарів немовля було близьким до смерті. В цей день проходив так званий «Марш надії», ініціатива, яку започаткував Піроніо. З цієї нагоди парафіяльний священик розповсюдив буклет з духовним заповітом кардинала, отримавши який, батьки хлопчика почали просити про заступництво, читаючи молитву з брошури. Через два дні вже були помітні перші покращення, а через 11 днів дитину виписали з лікарні. Встановлено «причинно-наслідковий зв'язок між молитвою про заступництво і швидким повним і тривалим одужанням, яке неможливо пояснити з наукової точки зору», зазначається в декреті Дикастерії.