Якщо Церква не презентує себе у глобальній мережі, то вона не бере участі у житті молодих людей, бо сучасна молодь більшість свого часу проводить в Інтернеті, - cказав секретар Папської ради з масової комунікації ірландський прелат Пол Тай.

Під час свого виступу Пол Тай зазначив, що передусім в сфері культури, а не в сфері технологій відбувається сучасна революція.

«Сучасні молоді люди виражають себе зовсім інакше, по-іншому розуміють мистецтво і відносини, їх уявлення про світ в цілому різниться. Церква мусить зрозуміти: процес змін не зупинити. Ми не знаємо, яким буде майбутнє, але його визначають, в першу чергу, молоді люди. Саме вони вирішують, що, наприклад, Facebook це добре, але Snapchat –краще. Революція триває і ми мусимо бути разом з нею», - сказав секретар Папської ради.

Про спілкування сучасної молоді у соцмережах говорили і під час Синоду єпископів з питань сім’ї і подружжя, зазначив Пол Тай.

«На недавньому Синоді прозвучало невірне твердження: реальне спілкування знаходиться в основі старшого покоління сім’ї, в той час, як діти надають перевагу віртуальному. Все не так просто. Віртуальність цілком реальна. Молоді люди, та й не тільки вони, живуть в подвійному світі. Якщо їм щось необхідно дізнатися про навколишній світ, вони використовують Google. Якщо знайомляться в мережі з людиною, це знайомство цілком реальне», - сказав представник Папської ради.

Завдання сучасної Церкви також «вилюдніти» Інтернет, переконаний Тай, адже віртуальний світ є творінням людини.

«Як раніше люди відправлялись у далекі місії, пізнавали звичаї народу, так і сьогодні – в Інтернеті нам необхідно засвоїти нову мову і правила поведінки. Слід пам’ятати, що глобальна мережа – це не лише засіб розповсюдження інформації, але невід’ємна частина сучасного світу», - сказав Пол Тай.

У той час, як у Ватикані думають, якими методами промовляти до пастви завдяки сучасним електронним методам, у країнах пострадянського простору чимало людей залишаються відрізаними від такого засобу комунікації, як Інтернет.

У країнах Азії влада вбачає загрозу у електронних ЗМІ та соцмережах  та закриває або обмежує доступ до глобальної  мережі, вводячи заборону на сторінки в законодавство та вимикає штучним шляхом.

Під час Міжнародної конференції медіа юристів у Києві представники Казахстану, Туркменістану, Киргизстану та Російської Федерації розповідали, як у їхніх країнах масово закривають Інтернет-сторінки та блокують провайдерів Інтернету. В багатьох країнах Центральної Азії та Південного Кавказу доступ до людей залишається місіонерським, коли із ними зустрічаються віч-на-віч у країні.

Законодавчо заборонили користуватися соцмережею Livejournal у Казахстані. Також влада заблокувала чимало сайтів, які видаються незручними, розповідає юрист Правового медіа центру Казахстану Гульміра Біржанова.

«Інтернет у Казахстані прирівнюється до ЗМІ. Livejournal заборонений якщо людина не задоволена, що її сфотографували, може вільно подавати до суду на ЗМІ і отримувати компенсацію.

У Казахстані жанру журналістських розслідувань не існує через закон про втручання у приватне життя, який передбачає кримінальну відповідальність», - сказала Біржанова.

Медіа юрист повідомила, що в Казахстані після подій Майдану в Україні вийшла постанова «Про введення надзвичайного стану». Згідно цього закону в ситуації найменшого народного супротив в країні усі ЗМІ зобов’язані будуть перед друком і ефіром вивіряти тексти у державного цензора. Не виключення – і інформація у електронних ЗМІ та соцмережах.

Про заборону соцмереж, таких як Facebook, VKontakte, а також сотень сайтів розповів і представник Туркменістану. Чи не єдиним джерелом міжнародної інформації в країні є телеканали та видання, створені та фінансовані владою.

Про позитивні зрушення в питанні свободи слова розповідають юристи Киргизстану, проте зазначають, що ситуація надалі залишається складною.

«Щоб у країні відбулися зміни в питанні свободи слова необхідно було пережити дві революції. Після 2010-го року відбулися значні позитивні зміни в цьому питанні. Сьогодні головна проблема Киргизстану – проблема висвітлення міжетнічних конфліктів і відсутність власних корпунктів на міжнародній арені. Через це більшу чи майже всю інформацію місцеві ЗМІ отримують з російських ЗМІ. Це серйозна проблема», - розповідає медіа юрист із Киргиз стану Алтинай Ісаєва.

Як бачимо, з одного боку, Церква сьогодні шукає нові методи зустрічі з молоддю через соціальні мережі та електронні методи комунікації, змагається з проблемою батьків і дітей, коли старше покоління вірян не розуміє молодше, відкрите на сучасні технології. У той же час існує проблема заборон і обмежень у країнах авторитаризму, де досягнення техніки відкидаються, як засіб до інакодумства, та сприймаються, як загроза для діючих ідеологій.