На фото: Особистий секретар Бенедикта XVI Архиєпископ Ґеорґ Ґенсвайн цілує закритий гріб Папи під час приватної церемонії у Базиліці св. Петра. 4 січня 2023 р.

Минулого тижня із неочікуваних джерел з’явились цікаві коментарі. Два із них відзначили з якою швидкістю Його Святість, здається, мчиться по веселому #СхизматичномуШляху нещодавніми призначеннями, особливо Тучо «Зціли мене своїми устами» Фернандеса (тут ідеться про Віктора Мануеля Фернандеса, майбутнього Префекта Дикастерії віровчення – пер.) та Слім Джима «Міст до пекла» Мартіна (Стівен Амею Мартін Мулла, Архиєпископ Джуби – пер).

Катехон

Обидвоє цих коментаторів згадали про горезвісний грецький термін «катехон», посилаючись на 2-ге послання до солунян, в якому святий Апостол говорить про прихід царства Антихриста та катехона – «обмежувача», який стримує його.

Першим, хто використав цей термін, був Сандро Маджістер, який у своїй аналітиці написав:

«Смерть його попередника Бенедикта XVI, наприкінці 2022 року, для Папи Франциска була відходом «катехону», того обмежувача, що стримував його від повного об’явлення себе».

«Об’явлення себе» є ще одним посиланням на 2-ге послання до солунян, де катехон стримує об’явлення Антихриста.

Призначення на консисторію, каже Маджістер, відповідають схильності Його Святості просувати свій прогресивний порядок денний та відбуваються, зневажаючи на всіх його ворогів.

Однак найбільш вражаючим призначенням є не номінація аргентинця Віктора Мануеля Фернандеса на кардинала, хоча і це насторожує, але його попереднє призначення на посаду префекта Дикастерії доктрини віри.

І тут, власне, Франциск зробив те, чого б не відважився зробити ще поки Йосиф Ратцінґер був живий. Тобто, призначити на ключову посаду, яку раніше займав видатний німецький теолог і потім Папа, фігуру, яка є повною його протилежністю.

В той час, Петер Зеєвальд, біограф Папи Бенедикта XVI, у коментарі для kath.net сказав таке:

Зеєвальд: Нещодавній розвиток подій вказує на справжній прорив дамби. А, з огляду на різке зменшення християнства у Європі, це може призвести до повені, що знищить те, що раніше вдавалось утримувати.

kath.net: Це дуже сильно сказано.

Зеєвальд: Останні новини з Ватикану нагадали мені про ессе Джорджо Агамбена, що стало дуже відомим. У своєму тексті про «Таємницю зла», один із найбільш популярних філософів наших часів виводить на сцену Бенедикта XVI. Ще будучи молодим теологом, Ратцінґер відрізняв церкву нечестивих і церкву праведних, у інтерпретації Августина. Від самого початку, каже він, Церква була нерозривно перемішана. Це була і Церква Христова, і церква Антихриста. Однак, за словами Агамбена, існує також поняття катехона…

kath.net: Уточніть, будь ласка?

Зеєвальд: Відповідно до 2-го послання апостола Павла до солунян, воно означає принцип зупинки. Цей термін також пояснюють як «перепона» на позначення когось чи чогось, хто зупиняє кінець часів. Бенедикт XVI був таким «обмежувачем», каже Агамбен. На цьому фоні, його зречення неминуче викликало відділення «гарної» від «чорної» Церкви, у такому ж діапазоні, в якому пшеницю відділяють від кукілі. Відважна теза. Але Папа-емерит, очевидно, мав таке ж бачення. Він повинен був залишатись,- так він відповів на моє запитання чому він не може померти. Як меморіал автентичному посланню Ісуса, як світло на горі. «Наприкінці, Христос буде переможцем»,- додав він.»

Тобто, за словами Зеєвальда, Папа Бенедикт як емерит вважав себе свого роду катехоном, що стримує певну повінь зла, що має на увазі Антихриста, самим використанням цього терміну.

Що ж усе це означає? Не бійтеся, брати. Не забуваймо чим уся ця історія завершиться: катехона усунено, прокладаючи шлях для Антихриста. Однак цього нечестивого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого (2Сол.2,8). Царство сатани об’являється в Антихристі для того, щоб могли бути засуджені усі, хто не увірували в правду, а милуються з неправедности (р. 11). Однак, Сам Господь Ісус в кінці приходить, щоб його знищити.

Такою є славна історія кінця часів, яку Бог об’явив нам для того, щоб додати надії в такі часи, в яких ми зараз живемо.

Надія Святого Писання

Ще до того як наші критики звинуватять нас у шаленстві, зацитуймо 675-ий пункт Катехизму Католицької Церкви:

«Перед приходом Христа Церква має пройти через останнє випробування, яке захитає віру багатьох віруючих … у вигляді псевдорелігії, що принесе людям уявне вирішення їх проблем ціною відступництва від правди… обман псевдомесіанізму, коли людина прославляє себе саму замість Бога і Його Месії, який прийшов у тілі».

Ми бачимо, що такого типу речі вже відбуваються за часів Франциска.Чи це вже кінець часів? Читаємо далі.

Перш за все, я хочу наголосити на важливості цієї догми для католиків усіх часів. Що важливо, Бог Сам об’явив певні mysterium iniquitatis (таємниці беззаконня – пер.)  у Новому Завіті, особливо у книзі Одкровення. Екзегетична традиція Церкви вбачає цю книгу як потрійне пророцтво: вона пророкує ранній Церкві про те, через що їй доведеться перейти на той час (відоме «число звіра», наприклад, є кодом цезаря Нерона), але вона також пророкує про усю історію Церкви (руйнування Вавилону може репрезентувати кожне невірне місто, покаране Богом після відступництва) і, зрештою, про кінець часів. Тому я заохочую усіх читачів нашого часу роздумати над цією пророчою книгою, якою жахливо нехтують, бо Святий Дух вдихнув Свої слова в неї заради нашої користі, щоб дати нам надію у Писанні (Рим.15,4) у наші часи. Скористайтесь добрим католицьким коментарем і занурюйтесь в читання.

Випробування нашої віри

Другий аспект важливості цієї догми випливає із слів нашого Господа: «Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?» (Лк.18,8). Як вказує Катехизм вище, часи Антихриста «захитають віру багатьох віруючих». Тому, якщо ми на даний час ще не наприкінці часів, то точно буде гірше. Якщо твоя віра хитається зараз, то що робитимеш в часи Антихриста? Або ж якщо наші часи дійсно є початком кінця, що робитимеш, коли Син Чоловічий прийде, а ти втратив віру?

Якщо римські догми про папство є істинними, то без сумніву Антихрист нападатиме на папство якимось чином, і то в такий спосіб, щоб захитати віру віруючих. Тому, якщо ми укріплені в Писанні, то ніхто з нас не повинен дивуватись тим, що Бенедикт дійсно є катехоном, що стримував Антихриста.

Однак, це не точно. Важко визначити чи стоїмо ми перед лицем початку кінця, однак знаємо, що багато разів впродовж історії святі вважали, що ці речі відбуваються у їхні часи. Під час жахіття перших двох порнократій папства, чи під час «папського божевілля» (типу Велика Західна схизма), точно здавалось, що Антихрист захопив Ватикан.

І що ж робили святі? Вони боролись за Віру і померли, передаючи її нам.

Що є точним, однак, це те, що часи Антихриста будуть найгіршою кризою віри усіх часів – фінальною кризою – і віра усіх захитається.

Не бійтесь, брати, але боріться доброю борнею за віру (1Тим. 6,12).

Якщо твоя віра вагається – вилазь з інтернету і молись. Читай Святе Письмо, як я писав раніше. Приєднуйся до нас у пості (напередодні Успіння буде піст!).

Якщо твоя віра сильна, заходь в інтернет і поскаржся в Твіттері.

Зачекай, насправді не роби цього.

Заходь в інтернет і вчини справу милосердя щодо душі: підтримай тих, хто сумнівається, настанови невчених.

Але ще до того, як проведеш час в інтернеті, сформуй на своїй парафії групку молільників, які жертвуватимуть надолуження нашому Господу в Євхаристії. Стань активним учасником своєї місцевої парафії.

І заради Пресвятого Серця, неодмінно віддай належну шану Його Величі у своїй домашній церкві.

Подякуй Богові, що вважав тебе достойним жити у такі часи; це чудовий час, щоб бути католиком! Наші пра-правнуки запитуватимуть про ці часи і про те, що ми робили під час цієї кризи. Встановлюймо зараз приклад для майбутніх поколінь.

Т.С. Флендерс,

редактор OnePeterFive