Ця ікона є копією всесвітньо відомої ікони Белзької Божої Матері.

Белзька ікона Божої Матері, або Ченстоховська ікона Божої Матері, за легендою написана євангелистом Лукою у Єрусалимі в Сіонській горниці, де відбувалась Тайна Вечеря. Спершу ця ікона, як і всі інші, зберігалася в домі Івана Богослова. 66 р. н.е., перед походом Веспасіана і Тита на Єрусалим, християни втекли в гори, забравши всі святині, які змогли винести. Таким чином дана ікона зберігалась до VI століття в печері в містечку Пелле. 326 року єрусалимські християни подарували ікону цариці Олені, яка привезла її в Константинополь.Одна з найбільш відомих і шанованих святинь Польщі і Центральної Європи. Шанується однаково католиками та православними. Через темний відтінок обличчя також відома як «Чорна Мадонна».

Ікона зберігається в монастирі паулінів Ясна Гура, розташованому в польському місті Ченстохова.

У греко - католицькому храмі с. Устя Зелене здавна зберігалась чудотворна копія образу Белзької Божої Матері і тривалий час вважалося, що ця копія образу зникла. Але у 2017 році священик і місцеві парафіяни вирішили уважніше придивитися до однієї з храмових ікон.Ця ікона завжди притягувала до себе людей.

Аби утвердитися в здогадках, що саме вона і є тією призабутою святинею – образ відправили на реставрацію та експертизу в музей Свято- Успенської Унівської Лаври. Під час художньої ради, група реставраторів сакрального мистецтва підтвердила, що дана ікона є чудотворною і має велику сакральну та духовну цінність. Львівські фахівці зробили рентген полотна і побачили під шаром фарби інше обличчя. Як з’ясувалося, у 1920 році і обличчя, і ризи замалювали. Є дві версії, чому це зробили. Можливо, хотіли приховати, вберегти святиню від знищення або ж так непрофесійно намагалися відреставрувати. Реставратори провели спеціальні аналізи, аби дізнатися, чи можна без шкоди для справжнього зображення зняти верхній шар фарби. На щастя, це вдалося.Вперше побачили ікону без риз і перед очима присутніх постала Мадонна з дитятком . Прекрасне ясне обличчя, благородний погляд, спокій на обличчі Матері Божої. Якась не дитяча серйозність , довірливість Ісуса….

Майстри розповіли, що сама ікона датується сімнадцятим століттям, а ризи – серединою вісімнадцятого і складаються з п’яти елементів, виконаних технікою карбування зі срібла, а шати Ісуса позолочені.

Дослідники були вражені, що полотно, на якому намальована ікона, збереглося до наших днів, адже минуло надзвичайно багато часу. А ще у процесі дослідження дійшли висновку, що ікону на звичайному полотні неспроста одягли у дорогі ризи із золота й срібла. Вочевидь, ікона має певні заслуги і цінність. Очевидно, що деякі елементи ікони були втрачені, є касти на ризах, де, вочевидь, мали бути дорогоцінні камінці, не збереглися корони Богородиці та Ісуса, інші цінні деталі. А ще на полотні є багато слідів від вот – це подячні речі, які, традиційно, прикріпляли до ікони як подяку за допомогу і зцілення. Коли почали шукати інформацію в архівах, то у документах за 18 століття є перепис майна, де йдеться поряд з іншими іконами про чудотворну ікону – копію Белзької (Ченстоховської) ікони.

Залишив слід на обличчі Мадонни і радянський час – лик Матері Божої, прострелений чотирма кулями. У неї вистрілив місцевий міліціонер у 1947 році. Тоді ікона знаходилася у костелі. Тричі він потрапив у голову і раз у груди – сліди від куль збереглися..