Останній тиждень 2023 року був одним із найтяжчих у році. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у традиційному відеозверненні у 98-й тиждень повномасштабної війни, яку російський агресор приніс на українську землю.

Наслідки ракетного удару 29 грудня в Києві, Фото: AP / Picture Alliance

Предстоятель зазначив, що щоночі міста та села України здригалися через повітряні атаки. А 29 грудня 2023 року, мабуть, увійде в історію нашої держави як найкривавіший день — росія здійснила найпотужнішу повітряну атаку.

«Весь арсенал зброї, який росія використала в цьому масованому ударі по Україні, експерти оцінюють в 1 мільярд 300 мільйонів американських доларів. Які величезні інвестиції у смерть і війну!» — із прикрістю зауважив Глава Церкви.

Тож, продовжив Блаженніший Святослав, цими днями ми гасимо пожежі, лікуємо поранених, хоронимо загиблих, втираємо наші сльози, але звертаємося до всього світу, міжнародної спільноти із закликом засудити цей небачений за масштабами злочин російського агресора проти людяності: «Ми хочемо, щоб увесь світ почув, що, незважаючи ні на що, Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!».

Завершуючи ще один страшний рік великої війни, духовний лідер складає особливу подяку нашим воїнам, бо саме вони виборювали для нас цей рік життя: «Входячи в Новий рік, ми маємо вдивлятися в обличчя українського воїна, який готовий віддати життя за Батьківщину».

Він розповів, що цими днями до нього завітав один із воїнів, який обрав собі позивний «Давид», тому що, як сам каже, любить думати псалмами.

«Коли він почав читати свої поезії, — вів далі Предстоятель, — я відчув, як з уст цього молодого віруючого хлопця полинула містика любові під час війни. Він переспівав відомий гімн любові апостола Павла, уміщений у 13-й главі Першого послання до коринтян. Український воїн „Давид“ пише:

Любов довготерпить,
любов милосердствує, не заздрить,
любов не величається.
Любов боїться страхом, але продовжує іти,
любов могла б здатися, залишити все,
але продовжує йти.
А інколи в любові прострілені ноги,
в ногах у любові осколки,
її ноги стискають турнікети…
Або ніг у любові більше немає,
і тоді любов несуть її друзі.
Прокидається любов уночі,
коли миші в бліндажі заповзають під її бушлат.
А інколи любов закриває очі своїм друзям,
і загортає їх у спальники, і виносить —
Ніколи любов не перестає.
Хоч пророцтва існують, та припиняться,
хоч мови існують, та замовкнуть,
хоч існує знання, та скасується…
Бо інколи закінчується обстріл,
і любові закривають очі,
і друзі загортають її в спальники і виносять,
і тоді вона переходить живим».

Маючи таких воїнів, хлопців і дівчат, переконаний Блаженніший Святослав, які під час війни готові до містики справжньої, чистої любові до рідного народу, до Батьківщини, можемо впевнено переходити в Новий рік.

«Ми входимо в нього з любов’ю, — любов’ю до Бога, до Батьківщини, адже бачимо, що вона ніколи не переминає», — наголосив духовний лідер.