Духовний провідник лікарів, медсестер і персоналу лікарні, в якій госпіталізований Папа, ділиться думками про важливість свідчення Святішого Отця для хворих і медперсоналу.

«Ватикан №3», – так святий Іван Павло ІІ жартівливо називав лікарню ім. Аґостіно Джемеллі, в якій був кілька разів госпіталізований. І дійсно, цю лікарню можемо назвати лікарнею Пап, адже й Папа Франциск вже втретє перебуває на лікуванні в цьому закладі. Спільнота хворих і медичного персоналу переживає теперішню госпіталізацію Святішого Отця з великою емпатією та духовною близькістю, хоч вона і не вплинула на щоденну діяльність закладу.

Ставлення до страждання, продиктоване вірою

«Папа Франциск зробив близькість і лагідність головними колонами свого понтифікату, а його простота в перенесенні страждання сприяє тому, щоби сприймати його як хворого між хворими», – зазначив у інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News о. Нунціо Куррао, духовний провідник персоналу лікарні, який поділився думками про те, як свідчення Святішого Отця сприймається хворими і персоналом. «Послання полягає в тому, що страждання – це частина життя, особливо, позначеного старістю, з усіма наслідками, які це несе за собою. Однак, все просвічується вірою, і тоді стає відкритим на надію і на конкретні діла любові, які вимагають менше слів, а більше близькості, слухання та жестів лагідності», – сказав душпастир.

Капелан нагадав, що також і з нагоди цієї госпіталізації Папа Франциск просив молитися за нього. За його словами, також і хірург, перед тим, як оперувати, приходив до капеланії і просив про молитву. «Це означає, що існує певна духовна симфонія, що спонукає з вірою долати також і цей етап хвороби як момент, що може допомогти нам змінити наше життя», – зазначив священник,  

Поглиблювати відчуття людяності

Чимало з тем, про які Святіший Отець говорить у своїх виступах і повчаннях, як от центральність людської особи, піклування про іншого, пошана до гідності іншої людини, щоденно, як зауважив капелан, втілюються в життя у цьому закладі. «Папа хоче навчити нас, – підсумовує він, – що також і цей відрізок життя є цінним, бо життя має цінність у собі, а не з огляду на те, наскільки з віком підупадає здоров’я. Папа закликає нас також зрозуміти, що також хвороба й страждання мають цінність відкуплення, спасенну цінністю. Він своїм свідченням навчає нас, що також і стражданню можна надати сенс, скерувати в позитивному напрямку цей досвід. І хворі та медичні працівники не тільки відчувають це, але й почуваються підбадьореними та заохоченими рухатися далі».