У четвер, 26 жовтня, Конституційний суд Республіки Корея дав свій вердикт щодо закону, яким забороняються одностатеві стосунки в корейській армії. Суд визнав цей закон таким, що відповідає Конституції.

У Південній Кореї гомосексуальні зв’язки в армії є нелегальними. Заборона на одностатеві стосунки закріплена в статті 92-6 Військово-кримінального кодексу. Закон прямо не стосується одностатевих стосунків, але забороняє «анальний статевий акт» або «будь-який інший непристойний акт» під час служби. Винним у порушенні закону загрожує до двох років позбавлення волі.

ЛГБТ-організації чотири рази лобіювали перегляд цієї норми. Проте судді все ж визнали закон вірним і зазначили, що дозвіл одностатевих стосунків може підірвати дисципліну, нести загрозу спільноті в армії та зашкодити її бойовим можливостям. Також одним із суттєвих ризиків є передача ВІЛ-інфекції та інших хвороб.

Проти рішення Конституційного суду і власне цього закону виступають корейські ЛГБТ-організації та сумнозвісна організація Amnesty International. Її представник Борам Джанг назвав підтвердження чинного закону «сумною невдачею в боротьбі за рівноправність у країні, яка триває десятиліття». Раніше Amnesty International виступала на підтримку тих, хто ухиляється від звичайної та альтернативної служби в корейській армії.

Всі чоловіки Південної Кореї зобов’язані проходити військову службу, яка триває від 18 до 21 місяця у віці від 18 до 28 років. Їх армія є однією з найчисельніших та постійно модернізується, що є наслідком наявності агресивних сусідів.

Рішення корейських суддів однозначно позитивне і свідчить про незалежність їх правової системи. Хоча ООН та різні міжнародні організації, які представляють інтереси ЛГБТ, закликали Корею змінити законодавство, проте інтереси держави та боєздатність армії для них пріоритетніші за вимоги іноземців.

Одностатеві стосунки та інші форми непристойної поведірнки в армії абсолютно недоречні та несуть загрозу боєздатності і дисципліні. Перед збройними силами будь-якої країни стоять завдання, пов’язані із захистом і ефективністю дій, тому турбота про недискримінацію та представленість сексуальних меншин точно не підвищує боєздатність. Особливо це стосується тих армій, які воюють чи знаходяться під постійними ризиком війни. Республіка Корея це враховує і було б добре, щоб Україна брала з неї приклад в цих питаннях.