Святого Миколая 1Тм 5,22-6,11; Лк 18,15-17,26-30 (о. д-р Турконяк Р.) Чернилява 06.12.2023.

Святий апостол Павло дбав про своїх вірних, особливо про близьких, друзів, співробітників, проповідників слова Божого. Таким був Тимофій, який слідував за ним, також, він поручав йому певні завдання. І Тимофій, як вірний друг апостола Павла та Божий працівник, ревно виконував волю Бога не жаліючи свого здоров’я! Павло уболівав за ним, будучи свідком його недуги, тому велів йому пити трішки вина задля хвороби шлунку Тимофія. Вино, його невелика доза, уважалося ліком від недуги. Пам’ятаємо притчу про самарянина, який обв’язував рани, промиваючи їх вином, в побитої та покаліченої людини (пор. Лк 10,33-34). Вино служило ліками в окремих випадках, про що знали люди, а не лише те, що «вино веселить серце людини…» (Пс 103,15). Святий апостол Павло добре знав натуру людини, тому вчив молодого Тимофія, щоб був обережним відносно інших, бо люди показують доброту, якої не посідають. Він вказував на гріхи людей, які випереджують їх ще до суду, з якими не можна сховатися. Святий апостол закликав, щоб працівники, тобто піддані, шанували своїх господарів, уважали їх братами, не нападали на них й не противилися їм. Він звертав увагу багатих на те, що вони нічого у світ не принесли й нічого зі собою не заберуть. Святий Павло назвав побожність – великим багатством! Для всіх свідчив, щоб не вганятися за здобуванням багатства, бо їжа та одяг – уже не ніщо. Часто люди, які ставлять за мету багатіти, висувають у своєму житті багатство на перше місце, впадають у різні сітки та спокуси. Добре бути багатою людиною, але багатії повинні пам’ятати, що Господь поблагословив їх багатством для того, щоб іншим допомагали, бачили ближніх у біді. Святий Миколай був багатою людиною і не міг радіти своїм багатством, коли бачив навколо себе стільки бідних людей, яким бракувало їжі та одягу. Продав й усе пороздавав тим, хто в потребі. Не залишив собі нічого, бо жив з праці своїх рук. Ми з вами стаємо частими свідками коли люди, які мали великі посілості, великі багатства, залишилися в тому, що було на них. Війна забрала усе. Переконуємося про те, що ми дуже тимчасові люди! Багато із людей, які врятувалися від рук московських терористів, розповідали про своє щастя, що вони залишилися живими. Ті люди також стверджували, що зрозуміли, як мало потрібно людині в житті.

Життя – найголовніше, Господь – понад усе, все інше – похідне. Святий апостол Павло у листі до Тимофія писав, що гроші, багатство, якому віддаються люди, часто є корінням всякого зла! Тому вказував на віру, правду, побожність, любов та інші чесноти, за що повинні боротися вірні Богові особи! Чесноти означають більше, як всі багатства світу!

Учні Ісуса уважали, що не потрібно тривожити Господа, бо він і так дуже завантажений послугою, щоб діти забирали у нього час. Це описав святий євангелист Лука. Але Ісус був іншого настрою й розпорядився, щоб пустили дітей до нього, бо й для них приготоване Боже Царство, хоч вони ще не відіграють великої ролі в суспільстві! Господь ставив дитину за приклад дорослим, щоб вони були подібні до дітей своєю простотою, щирістю та відвертістю! Від кожної особи, навіть коли вона ще не сформувалась у своєму розвитку, можна чогось доброго навчитися! Згодом святий апостол Петро поставив питання Ісусові, про нагороду для тих, хто слідували за Христом. Здебільшого це були не бідні особи: рибаки, митники тощо, які вірили молодому Спасителеві, молодому Учителеві. Слідували за ним, бо Він навчав їх правди та вказував дорогу до вічного щастя. Вони повірили Ісусові до того ступеню, що залишили свої сім’ї й пішли з нічим за Ісусом. Часто бувало так, що не мали де голови прихилити й заспокоювали свій голод зриваючи колосся, розтирали його та споживали зерна пшениці чи якогось збіжжя. Ось така строга школа була в Ісуса, який сам жив вбого й давав приклад любити понад усе Небесного Батька, який не дасть загинути своїм друзям! Ісус навчав довіряти Богові, здавалося б у безвихідних становищах. Господь відповідав апостолові Петрові та присутнім, що вони не йдуть за ним даремно залишивши дім, батьків, дружин, дітей і т.д., бо задля Божого Царства вартує й своє життя віддати! Господь вказав, що зрезигнувавши зі свого забезпеченого життя на землі, вони забезпечать собі вічне й щасливе життя у небі!

Цю правду добре зрозумів святий Миколай. Маючи великі статки, які залишили йому батьки, усе роздав убогим та бідним. До цього його заохочувало просте життя Спасителя світу. Син Божий зійшов з неба, прийняв смертне тіло людини, терпів страшенні муки, щоб виблагати у свого Небесного Батька прощення наших провин та відчинити нам двері до Небесного Царства! А святого Миколая представляють як чарівника, а це була історична особа. Народився у другій половині третього століття в місті Патари, частина Малої Азії. Батьки відійшли до вічності, виховавши його у добрій християнській вірі, та залишили йому великий маєток. Він роздавав багатства бідним. І сталося так, що він не бажав себе виявляти, бажав чинити діла милосердя так, щоб лівиця не знала, що робить правиця! В місті Патари проживав один чоловік, що мав три доньки, які не могли вийти заміж, бо були бідні. Миколай вночі підкидав через відчинене вікно золото і так по черзі для трьох дочок. Усі вийшли заміж. Батько цих доньок підглянув, що добродієм був священик Миколай і про нього розійшлася добра слава. Потім Миколай став єпископом, через нього Господь довершував різних чудес, а він вірно служив у Христовій Церкві! І від тієї таємної допомоги убогим, народився гарний звичай дарувати дарунки в його пам’ятний день!

Молімося до святого Миколая, щоб виблагав у Господа завершення війни в Україні! Святий Миколаю, молися до Господа, щоб помилував наші душі! Пресвята Богородице, будь з нами!