Ісус не хоче, щоб ми зберігали Його ласки в “сейфі”, але хоче, щоб ми їх використовували на благо іншим “, – сказав Папа Франциск в розважанні перед молитвою “Ангел Господній” на площі св. Петра 16 листопада 2014 р.

Святіший Отець закликав присутніх віруючих уважно прочитати 25 главу з Євангелія від Матея, в якій міститься притча про отримані таланти:

“Євангеліє сьогоднішньої неділі розповідає притчу про таланти, що описує св. Матей. (25,14-30). Воно розповідає про людину, яка перед від’їздом в подорож скликає своїх слуг і довіряє їм своє майно, роздає таланти, старовинні монети великої цінності. Цей господар дав першому слузі п’ять талантів, другому два і третьому один. Під час відсутності господаря ці троє слуг повинні примножити  довірену спадщину. Перший і другий слуга збільшили вдвічі свій капітал; третій же зі страху, щоб не втратити все, сховав отриманий талант, закопавши його в яму. Після повернення господаря перші двоє слуг отримали похвалу і нагороду, зате третього, який віддав ту ж саму отриману монету, його господар скартав і покарав.

Значення цієї притчі зрозуміле. Господар в цій притчі представляє Ісуса, слуги є учнями і таланти є маєтком, який Господь доручає нам. Яким є його маєток: це Його Слово, Євхаристія, віра в Небесного Отця, Його прощення … можна сказати, Його найбільші цінності. Це спадщина, яку Він залишає нам. Залишає не тільки, щоб ми її зберігали, а й щоб розширювали. Якщо в загальному побуті термін «талант» вказує на великі індивідуальні якості – наприклад, в музиці, спорті й т.д., – то у притчі таланти представляють блага Бога, які Він нам доручає, щоб ми їх використовували з плодами. Яма, викопана в землі “нездібним і ледачим рабом” (Мт. 25,26), свідчить про страх перед ризиком, який блокує творчий потенціал і плоди любові. Ісус не хоче, щоб ми зберігали його ласки в “сейфі”! Цього не хоче від нас Ісус, але хоче, щоб ми їх використали на благо іншим. Всі блага, які ми отримали, є тим, чим ми маємо ділитися з  іншим. Таким чином, вони збільшуються. Це так, наче б Він сказав до нас: “ось моя ласка, моя ніжність, моє прощення: беріть їх і широко використовуйте”. А ми, що ми з цим робимо? Кого ми “заразили” нашою вірою? Скільки людей ми підтримали своєю надією? Скільки любові ми розділили з нашим ближнім? Будь-яке оточення, навіть найвіддаленіше і непрактичне, може ставати місцем, в якому можемо зробити таланти плідними. Не існує ситуацій або місць, в яких виключається християнська присутність і свідчення. Свідоцтво, якого хоче від нас Ісус, не зачинене, але відкрите, воно залежить від нас.

Ця притча закликає нас не приховувати нашу віру і нашу приналежність до Христа і не приховувати слова Євангелія, але поширювати її в нашому житті, у стосунках, в конкретних ситуаціях, використовувати як силу, яка підриває, очищає, оновлює. Крім того, прощення, яке Господь нам жертвує, особливо в Таїнстві Примирення, не тримаймо його закритим в собі самих, але дозвольмо, щоб вирощувало свою силу, і зруйнувало б ті стіни, які наш егоїзм створив; нехай сприяє першим кроком в наших придушених стосунках, дозволить відновити діалог там, де розірваний зв’язок … Необхідно, щоб ці таланти, дари, якими обдарував нас Господь, служили іншим, зростали, давали плоди завдяки нашому свідченню.

Я впевнений, що було б добре, щоб сьогодні кожен з вас взяв у руки Євангеліє від Матея і прочитав 25 главу, 14-25 вірші, і задумався на хвилинку: що я роблю, щоб мої таланти, мої багатства, те все, чим мене обдарував Бог, духовні блага, Боже Слово зростали в інших. Чи  можливо, я тримаю їх в сейфі?

Господь дає для всіх одні й ті ж речі і в той же самий спосіб: Він нас знає особисто і доручає нам те, що є правильним для нас; але в усьому дає однакову велику довіру. Бог довіряє нам, Бог кладе надію в нас. Це стосується кожного з нас. Не розчаровуйте Його! Діва Марія втілює це в найбільш гарний і повний спосіб. Вона отримала і прийняла найбільш високий дар – Ісуса в тілі, і в свою чергу, пожертвувала Його людству щедрим серцем. Попросимо у Неї, щоб допомагала нам бути “добрими і вірними слугами”, які могли б брати участь в “радості нашого Господа”, – сказав Папа Франциск.

Після молитви “Ангел Господній” Понтифік нагадав, що 16 листопада відзначається “Всесвітній день жертв дорожніх аварій”. Папа закликав усіх присутніх помолитися за тих, хто в них загинув,  а всіх водіїв бути обережними під час подорожі, дотримуючись всіх дорожніх правил.

Джерело: http://popefrancis.org.ua