У першу річницю смерті Папи Бенедикта XVI, о. Федеріко Ломбарді, SJ, виокремлює роздуми покійного Папи про роль Церкви в сучасному світі.

31 грудня 2023 р. минає рік від відходу до вічності Папи Бенедикта XVI. З цієї нагоди колишній директор Ватиканської прес-служби о. Федеріко Ломбарді, SJ, Президент фундації «Йозефа Рацінґера – Бенедикта XVI», в статті для часопису «L’Osservatore Romano» розмірковує над спадщиною останнього Римського Архиєрея, який брав участь у ІІ Ватиканському Соборі.

Розширити горизонти новітнього мислення

«Те, що він є вчителем віри, не підлягає сумніву», – пише на початку о. Ломбарді, вказуючи на орієнтири для роздумів та досліджень, які містяться у творах покійного Папи. Він зауважує, що Йозеф Рацінґер є свідком життя у вірі, яка також охоплює вічне життя, у чім переконалися ті, хто слухав його навчання, хто зміг пізнати його ближче, «слідуючи за його довгою внутрішньою мандрівкою до зустрічі з Богом».

«Однак зараз я хотів би відзначити, що Йозеф Ратцінґер залишається цінним супутником і для тих, хто палко і в діяльний спосіб переживає перипетії життя і людської історії на цій землі з усіма драматичними питаннями, які вона ставить перед нами сьогодні», – пише о. Ломбарді, вказуючи на екологічну кризу, постійні прояви ризиків у використанні технологій, комунікації, застосуванні штучного інтелекту, «потрясіння міжнародного співіснування з дедалі загрозливішим поширенням воєн» тощо. «Як добре підкреслив професор Франсеск Торральба, отримуючи Премію Ратцінґера 30 листопада цього року, Бенедикт XVI глибоко проаналізував причини кризи нашої епохи і запропонував сучасній культурі не відкидати новітнє мислення, а розширити його горизонти, звільнивши місце для етичного розуму і раціональності віри», – зазначає колишній директор прес-служби Ватикану.

Діалог в істині та любові

За словами о. Ломбарді, перспектива міркувань Йозефа Рацінґера є, в певному сенсі, пропозицією діалогу з сучасною культурою, яка є далекоглядною та представляє на майбутнє шлях до діалогу між наукою і вірою на основі глибокої довіри до людського розуму. «Нехай це буде дороговказом для християнського залучення в сучасному світі, який не може обійтися без серйозних роздумів над причинами проблем і над пошуками консенсусу, заснованого на істині, а не на хиткому умовному зближенні інтересів і користі», – пише Президент фундації «Йозефа Рацінґера – Бенедикта XVI».

Таким чином, ми наближаємося до божественної основи єдності. «У християнському баченні Бенедикта XVI розширення горизонту розуму охоплює логіку любові, яка виражається в логіці безкорисливості і втілюється в братерстві, солідарності і примиренні. Істина і любов найповніше проявляються у втіленні Логосу, Слова Божого», – підкреслює о. Ломбарді. За його словами, зусилля та відповідальність Церкви, християн за долю людської історії у світі вимагають як розуму, так і любові, «об'єднаних у світлі, яке пропонує віра». Він також вказав на конкретні жести любові у цьому напрямку, до яких постійно закликає Папа Франциск, вписуючи їх «у світлу і цілісну структуру бачення Церкви як сопричастя» на шляху до зустрічі з Богом.

ІІ Ватиканський Собор як орієнтир для Церкви в сучасному світі

Колишній директор прес-служби Ватикану не оминув увагою і роздуми Папи Бенедикта XVI про ІІ Ватиканський Собор. Йдеться про внесок Собору в богослов’я релігій, ставлення віри до світу чистого розуму та різні побоювання щодо розуміння Церкви, де зрештою «питання про Церкву у світі нарешті стало центральним». «Таким чином, останній Папа, який брав участь у всьому Соборі і пережив його зсередини, залишає нам свідчення його неминущої актуальності і заохочує нас продовжувати без страху розвивати зерна і наслідки цього Собору, переосмислюючи саму місію Церкви у світі, зобов'язуючи розум і віру працювати разом для добра та спасіння людства і світу», – підсумував о. Ломбарді. На звершення публікації він зауважує, що цей погляд, з надією звернений на майбутнє, продовжується в глибшому русі Господньої Церкви, яку сьогодні очолює Папа Франциск, а відтак очолять його наступники.