Апостолам слов’ян святим Кирилові та Методію була присвячена чергова катехиза Папи Франциска з циклу про євангелізаційну ревність.

Єдність, інкультурація та свобода – це три аспекти євангелізаційної діяльності святих Кирила і Методія, які Папа Франциск виокремив під час загальної аудієнції в середу, 25 жовтня 2023 року. В рамках циклу повчань про євангелізаційний запал і апостольську ревність, цього разу він розповів «про двох дуже відомих на Сході братів», настільки славних, що їх назвали «Апостолами слов’ян». Як розповів Святіший Отець, вони хоч і народилися в аристократичній сім’ї, але відмовилися від політичної кар’єри, щоби посвятитися монашому життю. Однак, «їхня мрія про усамітнене життя» не тривала довго, бо були послані як місіонери до Великої Моравії, де в той час проживали різні народи, частково євангелізовані, але зберігаючи багато язичницьких практик і звичаїв, тож місцевий князь просив, щоби хтось виклав правди віри зрозумілою мовою.

Відкритість, що вкорінює Євангеліє

Перше, що за словами Наступника святого Петра, зробили Кирило й Методій, було «вивчення культури цих народів». Вони вияснили, що цей люд не має алфавіту, і добре розуміли, що «для звіщення Євангелія та молитви потрібен відповідний інструмент». Так Кирило створив глаголицю та переклав Біблію і літургійні тексти. «Люди відчули, що християнська віра перестала бути "чужою", вона інкультурувалася. Вона стала їхньою вірою, яка звучить їхньою рідною мовою. Уявіть собі: два грецькі монахи дарують слов'янам абетку. Саме ця відкритість серця укорінила Євангеліє серед них», – наголосив Папа.

Якою мовою прославляти Бога

Однак, як зауважив далі Святіший Отець, швидко почалася протидія з боку деяких латинян, що висунули докір, який лише на перший погляд був релігійним, мовляв, Бога можна прославляти лише трьома мовами, написаними на хресті, тобто, єврейською, грецькою та латинською. На це Кирило рішуче відповів: «Бог хоче, щоб кожен народ прославляв Його своєю мовою». Разом з братом він звернувся до Папи, який затвердив літургійні тексти слов’янською мовою. Святий Кирило незадовго після цього помер, а святий Методій став єпископом, повернувся на слов’янські терени, де також мусів багато вистраждати й навіть був ув’язнений. «Але Боже слово не закувати в кайдани, і воно поширилося серед цих народів», – сказав Папа.

Три аспекти місії

Тож переходячи до ближчого аналізу свідчення цих євангелізаторів, яких святий Іван Павло ІІ зарахував до покровителів Європи і яким присвятив енцикліку Slavorum Apostoli, Папа Франциск виокремив три її аспекти, першим з яких є єдність. Він зауважив, що в цей час в Європі «існувало не поділене християнство, що співпрацювало в євангелізації». Наступним важливим елементом Святіший Отець назвав інкультурацію, зазначаючи, що «євангелізація та культура тісно пов’язані», оскільки «Євангеліє неможливо проповідувати абстрактно». Врешті, свобода, бо для проповідування потрібна свобода, яка «потребує мужності», оскільки «чим більше особа є відважнішою, тим вільнішою вона є». «Браття й сестри, просімо в святих Кирила й Методія, щоб ми були засобами “свободи в любові” для інших», – підсумував Папа.