Приймаючи міжнародних журналістів, акредитованих при Ватиканському пресцентрі, Папа Франциск поділився думками про те, що означає бути ватиканським оглядачем і подякував їм за служіння, зокрема й за належну делікатність у ставленні до постраждалих, коли йдеться про церковні скандали.

«Бути журналістом – це покликання, подібне до покликання лікаря, який обирає любити людство, лікуючи його недуги», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись у понеділок, 22 січня 2024 р., вранці з представниками Міжнародної Асоціації журналістів, акредитованих у Ватикані. На початку зустрічі він зазначив, що почувається з ними як між домашніми, оскільки вони є також супутниками його подорожей, становлячи спільноту «об’єднану місією», якою є розповідати читачам, слухачам і глядачам про діяльність Святого Престолу.

Вдячність за відданість

«Я хотів би висловити вам свою вдячність не тільки за те, що ви пишете і передаєте, але також за вашу витримку і терпеливість, з якою ви день за днем відстежуєте новини, що надходять зі Святого Престолу і Церкви, розповідаючи про інституцію, яка виходить за рамки "тут і тепер" і нашого власного життя», – сказав Святіший Отець, подякувавши й за жертовність, пов’язану з тим, що висвітлювати діяльність Папи означає також подорожувати світом і працювати в неділі та святкові дні. Він також попросив вибачення за те, що іноді новини, що його стосуються, відривали від перебування в колі сім’ї, від гри зі своїми дітьми.

Ким є ватиканський оглядач?

Наступник святого Петра зауважив, що ця зустріч є нагодою замислитися над тим, що означає бути ватиканським оглядачем, праця якого полягає в тому, щоби «розповідати про шлях Церкви, в будуванні мостів пізнання та комунікації замість борозн розділення та недовіри». Він навів слова одного з ватиканських оглядачів, який у своїй книзі писав, що ця праця «подвійно незручна», адже йдеться про «високий суб’єкт», яким є Церква, якого комерційні медіа «неминуче ведуть до свого рівня», тобто, ринку.

Далі Святіший Отець процитував святого Павла VI, який після обрання заохочував журналістів, які займалися ватиканськими справами, «заглибитися в природу й духа тих фактів», на яких вони зосереджували своє служіння, яке «не повинно керуватися, як це іноді трапляється, критеріями, які класифікують речі Церкви за світськими і політичними категоріями, що не відповідають цим речам, ба більше, часто деформують їх, але повинно брати до уваги те, що справді становить життя Церкви, а саме її релігійні і моральні цілі та характерні для неї духовні якості». У цьому контексті Папа подякував журналістам за «делікатність», з якою часто говорять про скандали Церкви, маючи на увазі повагу до постраждалих, і за «сповнене сорому мовчання», коли йдеться про огидні подробиці. «Дякую вам за таке ставлення», – сказав він.

Свідчення перше ніж слово

«Я дякую вам за зусилля, які ви докладаєте, щоб зберегти цей погляд, який вміє побачити щось більше, ніж те, що видиме на перший погляд, який вміє схопити суть, який не хоче піддаватися поверхневості стереотипів і заготовлених формулювань інформації-шоу, що замість важкого пошуку істини, віддають перевагу простій каталогізації фактів та ідей за заздалегідь встановленими схемами», – сказав Папа, навівши ще одну цитату зі згаданої книги, в якій зазначається, що ватиканський оглядач повинен протистояти питомому покликанню масової комунікації маніпулювати образом Церкви, оскільки медіа схильні «деформувати релігійні новини».

«Це нелегко, але в цьому полягає велич ватиканського оглядача, витонченість духа, що поєднується із журналістською майстерністю. Краса вашої праці навколо святого Петра полягає в тому, що ви будуєте її на твердій скелі відповідальності за правду, а не на крихкому піску балаканини та ідеологічних прочитань; вона полягає в тому, щоб не приховувати реальність, а також її негаразди, не підсолоджуючи напруження, але, в той же час, не здіймаючи непотрібного галасу, а стараючись охопити істотне, в світлі природи Церкви. Скільки ж добра це приносить Божому людові, найпростішим людям, самій Церкві, яка ще має пройти певний шлях, щоб краще комунікувати: свідченням, перше ніж словами», – підсумував Святіший Отець.