Послання Святішого Отця Бенедикта XVI на XXVIII Всесвітній День Молоді в Ріо-де-Жанейро (23-28 липня 2013 р.)
  • Нед, 14/07/2013 - 14:45

Послання Святішого Отця Бенедикта XVIна XXVIIIВсесвітній День Молоді в Ріо-де-Жанейро (23-28 липня 2013 р.)

 

"Ідіть і зробіть учнями всі народи" (пор. Мт. 28,19)

 

Дорогі юнаки та дівчата,

вітаю всіх вас з великою радістю і любов'ю. Я впевнений, що багато з вас повернулися з Всесвітнього Дня Молоді в Мадриді ще більше «вкоріненими і збудованими на Христі та зміцненими у вірі" (пор. Кол. 2,7). Цього року в наших єпархіях ми святкували радість буття християнами, надихаючись темою "Радійте в Господі!" (Флп. 4,4). І зараз ми готуємося до наступного Всесвітнього Дня Молоді, який відбудеться в Ріо-де-Жанейро, у Бразилії, в липні 2013 року.

Мені б хотілося насамперед ще раз закликати вас взяти участь у цій важливій зустрічі. Знаменита статуя Христа-Спасителя, що височіє над цим прекрасним бразильським містом, стане промовистим її символом: Христос розкрив Свої обійми на знак Своєї готовності прийняти всіх тих, хто приходить до Нього, а Його серце символізує Його величезну любов до кожного і кожної з вас. Дозвольте собі захопитися Ним! Живіть цим досвідом зустрічі з Христом, разом з усіма іншими молодими людьми, які зберуться в Ріо на майбутній Всесвітній День Молоді! Прийміть любов Христа, і станете свідками, яких так потребує наш світ.

Запрошую вас підготуватися до Всесвітнього Дня молоді в Ріо-де-Жанейро, вже зараз розмірковуючи над темою зустрічі: «Ідіть і зробіть учнями всі народи!» (пор. Мт. 28,19). Це велике місіонерське доручення, яке Христос залишив всій Церкві, залишається актуальним і сьогодні, через дві тисячі років. Зараз це доручення має з силою звучати у ваших серцях. Рік підготовки до зустрічі в Ріо збігається з Роком віри, на початку якого Синод Єпископів присвятив свою роботу «Новій євангелізації для передавання християнської віри». Тому я радий, що і ви, дорогі юнаки та дівчата, залучені в цей місіонерський порив всієї Церкви: найбільший дар, який ви можете зробити іншим - це допопмогти їм дізнатися про Христа.

 

1. Наполегливий заклик

Історія свідчить про те, скільки молодих людей, самовіддано проповідуючи Євангеліє, зробили великий внесок в Царство Боже і в розвиток цього світу. З великим піднесенням вони несли Радісну Звістку про Любов Бога, об’явлену в Христі, за допомогою засобів і можливостей, які були набагато скромніші, ніж ті, які ми маємо сьогодні. Пригадаємо, наприклад, Блаженного Жозе ді Анш'єта, молодого іспанського єзуїта XVIстоліття, що відправився з місією до Бразилії, коли йому не було й двадцяти років, і став великим апостолом Нового Світу. Але згадаємо також про те, скільки з вас щедро віддають себе місії Церкви: дивовижне свідчення цього я отримав на Всесвітньому Дні Молоді в Мадриді, особливо під час зустрічі з волонтерами.

Сьогодні чимало молоді всерйоз сумнівається в тому, чи є життя благом, і не впевнена в своєму шляху. Якщо говорити більш узагальнено, то, стикаючись з труднощами сучасного світу, багато хто питає себе: Що ж я можу зробити? Світло віри просвітлює цю темряву, дає нам зрозуміти, що кожне життя безцінне, тому що є плодом Божої любові. Він любить і тих, хто віддалився від Нього або забув про Нього: Він терпляче чекає, більше того, Він подарував Свого Сина, померлого і воскреслого, щоб звільнити нас остаточно від зла. І Христос послав Своїх учнів, щоб принести всім народам цю радісну звістку про спасіння і нове життя.

Продовжуючи цю місію євангелізації, Церква розраховує також на вас. Дорогі юнаки та дівчата, ви є першими місіонерами серед ваших однолітків! На завершення Другого Ватиканського Собору, 50-ту річницю якого ми відзначаємо цього року, Слуга Божий Павло VIвручив юнакам та дівчатам світу Послання, що починалося такими словами: «Саме до вас, молоді чоловіки і жінки всього світу, бажає звернути своє останнє послання Собор. Бо ви приймете факел з рук ваших батьків і будете жити в світі в часи найбільш гігантських перетворень його історії. Саме ви, зібравши найкраще з прикладу і вчення ваших батьків і вчителів, сформуєте завтрашнє суспільство: ви або врятуєте себе, або загинете разом з ним». І завершив закликом: «Будуйте з ентузіазмом кращий світ, ніж ми маємо сьогодні!» (Послання до молоді, 8 грудня 1965).

Дорогі друзі, цей заклик анітрохи не втратив своєї актуальності. Ми переживаємо особливий історичний період: технічний прогрес дав нам нечувані можливості взаємодії між людьми і цілими народами, але глобалізація цих відносин буде позитивною і дасть розвиватися миру в людстві лише за умови, якщо вона буде заснована не на матеріалізмі, а на любові, єдиній реальності, здатній наповнити серце кожного і об'єднувати людей. Бог є любов. Людина, яка забула Бога, позбавлена ​​надії, і стає нездатною любити собі подібну. Тому вкрай важливо свідчити про присутність Бога, щоб кожен міг відчути його: на карту поставлено спасіння людства і спасіння кожного з нас. І той, хто розуміє це, не може не вигукувати разом зі св. Павлом: «Горе мені, якщо я не проповідую Євангеліє!» (1 Кор.9,16).

 

2. Станьте учнями Христа

Цей місіонерський заклик звернений до вас також і з іншої причини: він необхідний для вашого особистого шляху віри. Блаженний Іван Павло IIписав: «Віра стає міцнішою тоді, коли нею діляться з іншими» (енцикліка Redemptorismissio, 2). Проповідуючи Євангеліє, ви самі все глибше вкорінюється в Христа, стаєте зрілими християнами. Місіонерство є важливим аспектом віри: неможливо бути істинно віруючим, не проповідуючи Євангеліє. І ця проповідь Євангелія є нічим іншим, як наслідком радості від того, що зустріли Христа і знайшли в Ньому камінь, на якому можна будувати своє життя. У служінні іншим і в звіщенні їм Євангелія ваше життя, що нерідко хаотично розривається між різними видами діяльності, знайде свою цілісність у Господі, ви сформуєтесь, зростете і дозрієте в людяності.

Але що означає бути місіонерами? Це означає насамперед бути учнями Христа, чути знову і знову заклик слідувати за Ним, заклик наслідувати Його приклад: «Навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем» (Мт. 11,29). Учень - це людина, яка слухає Слово Ісуса (пор. Лк. 10,39), Якого визнає як Учителя, що полюбив нас і віддав заради нас Своє життя. Для кожного з вас це означає, що потрібно давати Слову Божому формувати вас день у день: воно зробить вас друзями Господа Ісуса і здатними допомогти іншим вашим ровесникам вступити в цю дружбу з Ним.

Я прошу вас пам'ятати про дари, отримані від Бога, щоб в свою чергу ділитися ними. Вчіться переосмислювати вашу особисту історію, намагайтеся вивчати також чудову спадщину попередніх поколінь: безліч віруючих передавало нам віру з мужністю, стикаючись з випробуваннями і нерозумінням. Ніколи не забуваймо про це: ми є частиною величезного ланцюга чоловіків і жінок, які передали нам істину віри і розраховують на нас, що ми в свою чергу передамо її іншим. Місіонерство передбачає знання цієї отриманої спадщини, тобто віри Церкви: необхідно знати те, у що віриш, щоб його звіщати. Як я писав у передмові до «YouCat», Катехизму для молоді, який я подарував вам на Всесвітній зустрічі в Мадриді, «ви повинні знати вашу віру з тією ж точністю, з якою фахівець з інформатики знає оперативну систему комп'ютера; ви повинні знати її так, як оркестрант знає свою музичну партію; так, ви повинні бути набагато глибше вкоріненими у вірі, ніж покоління ваших батьків, для того, щоб бути здатними протистояти з силою і рішучістю викликам та спокусам нашого часу» (Передмова).

 

3. Ідіть!

Ісус відправив на місіюСвоїх учнів з таким дорученням: «Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому створінню. Хтоувіруєйохриститься, будеспасений» (Мк. 16,15-16). Проповідувати Євангеліє означає нести іншим Добру Новину про спасіння, і ця Добра Новина втілена в Ісусі Христі. Коли я зустрічаю Його, коли раптом розумію, до якої міри Бог любить мене, що Він мене спасає, у мені народжується не тільки бажання, але й потреба дати іншим пізнати Його. На початку Євангелія від Івана ми бачимо Андрія, який, зустрівши Ісуса, поспішає привести до Нього свого брата Симона (пор. Ів. 1,40-42). Євангелізація завжди починається із зустрічі з Господом Ісусом: той, хто наблизився до Нього і відчув Його любов, бажає відразу поділитися красою цієї зустрічі і радістю, яка народжується з цієї дружби. Чим більше ми пізнаємо Христа, тим більше бажаємо звіщати Його. Чим більше ми говоримо з Ним, тим більше нам хочеться говорити про Нього. Чим більше ми підкорені Йому, тим більше ми бажаємо привести до нього інших.

Через Хрищення, яке відроджує нас до нового життя, Святий Дух вселяється в нас і запалює наш розум і серце: це Він веде нас до пізнання Бога і до вступу у все глибшу дружбу з Христом; це Дух спонукає нас робити добро, служити іншим, жертвувати собою. Потім, через Миропомазання, ми зміцнюємося Його дарами, щоб давати все більш зріле свідчення про Євангеліє. Таким чином, саме Дух любові є душею місії: Він спонукає нас вийти з нашого его і всього, що з ним пов'язано, щоб «іти» і проповідувати Євангеліє. Дорогі юнаки та дівчата, дайте силі Божої любові вести себе, нехай ця любов переможе нашу схильність замикатися у своєму світі, в своїх проблемах, у своїх звичках; майте мужність почати в цьому з самих себе, щоб «іти» до інших і вести їх на зустріч з Богом.

 

4. Дійдіть до всіх народів

Воскреслий Христос послав Своїх учнів свідчити про Його спасеннуприсутність міжвсіманародами, бо Бог у Своїй рясній любові бажає, щоб всі були спасенніі ніхто не був загублений. Своєю жертвою любові на Хресті Ісус відкрив шлях, щоб кожен чоловік і кожна жінка могли пізнати Бога і увійти з Ним вспілкування любові. І утвердив спільнотуучнів, щоб нести євангельську звістку про спасіння аж до кінців землі, щоб ця звістка звучала для кожної людини, всюди і у всі часи. Зробімо ж це бажання Бога також і нашим!

Дорогі друзі, оберніться і подивіться навколо себе: стільки молодих людей втратили сенс свого життя. Ідіть! Христос потребує вас. Дозвольте собі захопитися Його любов'ю, станьте знаряддям цієї величезної любові, щоб вона досягла всіх, особливо «далеких». Деякі далекі в географічному сенсі, інші, навпаки, далекі тому, що їх культура не залишає місця Богу; хтось ще не прийняв Євангелія особисто, інші ж, прийнявши його, живуть так, наче Бога не існує. Відкриймо всім їм двері нашого серця; спробуймо зав'язати діалог, зробивши це просто і з повагою: цей діалог, якщо вести його в дусі справжньої дружби, принесе плід. «Народи», до яких ми послані - це не тільки інші країни світу, але і різні сфери життя: сім'ї, квартали, місця навчання або праці, друзі і місця розваг та відпочинку. Проповідь Радісної Звістки призначена для всіх сфер нашого життя, без жодних обмежень.

Мені б хотілося особливо виділити дві сфери, в яких ваша місіонерська віддача має виявитися найбільшою мірою. Перша - це сфера соціальних комунікацій, особливо світ Інтернету. Як я вже говорив вам, дорогі юнаки та дівчата, «відчувайте себе зобов'язаними внести в цей новий комунікативний та інформаційний простір цінності, на які спирається ваше життя! [...] Саме вам, молодим, які легко і невимушено володієте цими новими засобами комунікації, належить вирішувати задачу євангелізації цього "цифрового континенту"» (Послання на XLIIIВсесвітній день соціальних комунікацій, 24 травня 2009). Користуйтеся з розумом цим засобом, пам'ятаючи також про приховані небезпеки, які він містить, особливо ризик розвитку залежності, змішання реального світу з віртуальним, а також заміну безпосередньої зустрічі і діалогу з людьми на контакти в мережі.

Друга сфера - це сфера подорожей і міграції. Сьогодні все більше молодих людей подорожують, як з причин навчання чи роботи, так і для відпочинку. Я також маю на увазі рух міграції, коли мільйони людей, часто молодих, переїжджають і міняють регіон або країну з економічних чи соціальних причин. Ці явища можуть також стати провіденціальною можливістю для поширення Євангелія. Дорогі юнаки та дівчата, не бійтеся свідчити про свою віру і в цих контекстах: звіщати про радість зустрічі з Христом - це дорогоцінний дар для тих, з ким ви зустрічаєтеся.

 

5. Зробіть учнями!

Думаю, ви не раз зазнавали труднощів з тим, щоб запросити ваших однолітків до досвіду віри. Вам часто доводиться констатувати, що у багатьох молодих людей, особливо в певні етапи життєвого шляху, є бажання пізнати Христа і жити цінностями Євангелія, але це супроводжується відчуттям власної невідповідності і нездатності. Що ж робити в цих випадках? Перш за все ваша близькість і просте свідчення стануть каналом, через який Бог зможе торкнутися їх серця. Звіщення Христа відбувається не тільки через слово, але повинно залучати все життя і втілюватися в справи любові. Проповідниками Євангелія стають за допомогою любові, яку Христос вилив у нас; наша любов, отже, повинна весь час уподібнюватися до Його любові. Подібно до доброго самарянина, ми повинні бути завжди уважні до тих, кого зустрічаємо, вміти вислухати, зрозуміти, допомогти, щоб привести тих, хто знаходиться в пошуку істини і сенсу життя, у дім Божий, тобто в Церкву, де є надія і спасіння (пор. Лк. 10,29-37). Дорогі друзі, ніколи не забувайте про те, що перший жест любові, який ви можете зробити по відношенню до ближнього - це поділитися з ним джерелом нашої надії: хто не дає Бога, той дає занадто мало! Ісус наказує Своїм апостолам: «Ідіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я вам заповів» (Мт. 28,19-20). Головні засоби, якими ми володіємо, щоб «навчити», - це Хрищення і катехизація. Це означає, що ми повинні вести людей, яких євангелізуємо, на зустріч з живим Христом, особливо в Його Слові і в Таїнствах: так вони зможуть увірувати в Нього, пізнати Бога і жити в Його благодаті. Мені б хотілося, щоб кожен запитав себе: Чи мав я хоч раз відвагу запропонувати Хрищення моїм одноліткам, які його ще не отримали? Чи я запросив когось пройти по шляху відкриття християнської віри? Дорогі друзі, не бійтеся пропонувати вашим ровесникам зустріч з Христом. Прикликайте Святого Духа: Він буде направляти вас до того, щоб все глибше входити в пізнання і любов Христа, і зробить вас винахідливими в передачі Євангелія.

 

6. Зміцнені у вірі

Зіткнувшись з труднощами місії євангелізації, іноді у вас буде спокуса сказати, як пророк Єремія: «О, Господи Боже! Я не вмію, бо я ще молодий». Але Господь вам теж відповість: «Не кажи: "я молодий", бо до всіх, до кого пошлю тебе, ти підеш» (Єр. 1,6-7). Коли ви відчуваєте себе невідповідними, нездатними, слабкими в звіщенні та свідченні віри, не бійтеся. Євангелізація не є нашою ініціативою і не залежить від наших талантів, - вона є обнадійливою і смиренною відповіддю на заклик Бога, і тому опирається на Його силу, а не на нашу. Це відчув апостол Павло: «Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас» (2 Кор. 4,7).

Тому я закликаю вас вкорінюватися в молитві і в Таїнствах. Справжня проповідь Євангелія завжди народжується з молитви і підкріплюється нею: ми повинні спочатку говорити з Богом, щоб могти говорити про Бога. І в молитві ми ввіряємо Господу людей, до яких були послані, благаючи Його заторкнути їх серце; ми просимо Святого Духа зробити нас Його знаряддям для їх спасіння; просимо Христа вкласти слова в наші вуста і дати нам знаки Його любові. І загалом, молимося про місію всієї Церкви, згідно чітко висловленої вимоги Ісуса: «Просіть Господаря жнив, щоб вислав робітників на Свої жнива!» (Мт. 9,38). Вмійте знаходити в Євхаристії джерело вашого життя віри і вашого християнського свідчення, обов'язково беручи участь в недільній Літургії і кожного разу, як маєте можливість, в будні дні серед тижня. Частіше приступайте до Таїнства Примирення: воно є необхідною, як повітря, зустріччю з милістю Бога, Який приймає нас, прощає і оновлює наші серця у Своїй милосердній любові. І не відкладайте прийняття Таїнства Миропомазання чи конфірмації, якщо ще не отримали його, підготувавшись з усією ретельністю і старанністю. Разом з Євхаристією воно є Таїнством місії, тому що дає нам силу і любов Святого Духа, щоб сповідувати без страху свою віру. Крім того, я закликаю вас практикувати євхаристійну адорацію: перебування в слуханні Ісуса і діалозі з Ним стає відправною точкою нового місіонерського пориву.

Якщо ви підете цим шляхом, Сам Христос подарує вам здатність залишатися у всьому вірними Його Слову і свідчити про Нього сміливо та вірно. Іноді ви будете покликані пройти випробування на завзятість, особливо коли Слово Боже буде викликати неприязнь чи протидію. У певних регіонах світу деякі з вас страждають від того, що не можуть публічно свідчити про свою віру в Христа через відсутність релігійної свободи. А є й такі, хто заплатив навіть життям за свою приналежність до Церкви. Я закликаю вас залишатися міцними у вірі, впевненими в тому, що Христос - поруч з вами в будь-яких випробуваннях. Він повторює вам: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі» (Мт. 5,11-12).

 

7. Разом з усією Церквою

Дорогі юнаки та дівчата, для того, щоб залишатися міцними у визнанні християнської віри там, куди ви послані, ви потребуєте Церкви. Ніхто не може бути свідком Євангелія наодинці. Ісус послав Своїх учнів у місію, звертаючись до них всіх разом: «Зробіть учнями». Отже, ми, саме як члени християнської спільноти, пропонуємо наше свідчення, і наша місія стає плідною від спілкування, яким ми живемо в Церкві: саме завдяки єдності та любові, яку ми плекаємо один до одного, в нас пізнають учнів Христа (пор. Ів. 13,35). Я вдячний Господеві за цінну справу євангелізації, яку здійснюють наші християнські спільноти, парафії і церковні рухи. Плоди цієї євангелізації належать усій Церкві: «Один сіє, а жне хтось інакший», - говорив Ісус (Ів. 4,37).

У зв'язку з цим я можу лише висловлювати свою подяку за великий дар місіонерів, які присвячують все своє життя проповіді Євангелія до найвіддаленіших куточків землі. Дякую Господеві за священиків і богопосвячених осіб, які віддають себе повністю тому, щоб Ісуса Христа проповідували і любили. Хочу тут підбадьорити молодих людей, покликаних Богом, з натхненням віддатися цим покликанням: «Більше щастя - давати, ніж брати!» (Ді. 20,35). Тим, хто залишив усе, щоб слідувати за Ним, Ісус обіцяв у сто разів більше і вічне життя! (пор. Мт. 19,29).

Дякую також за всіх вірних мирян, які прагнуть жити своїм повсякденним життям, як місією, там, де вони знаходяться, в родині чи на роботі, щоб служити Христові любов'ю, сприяючи зростанню Царства Божого. Я маю на увазі особливо тих, хто працює у сфері освіти, охорони здоров'я, підприємництва, політики і економіки та в багатьох інших сферах апостольства мирян. Христос потребує ваших зусиль і вашого свідчення. Нехай ніщо - ні труднощі, ні нерозуміння - не змусить вас відмовитися нести Євангеліє Христа туди, де ви знаходитесь: кожен з вас є незамінним елементом у великій мозаїці євангелізації!

 

8. «Ось я, Господи!»

На завершення, дорогі юнаки та дівчата, мені б хотілося спонукати вас почути в глибині свого серця заклик Ісуса звіщати Його Євангеліє. Як демонструє величезна статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, Його серце відкрите з любов'ю до всіх і кожного, і Його руки розкриті, щоб обійняти кожного. Будьте серцем і руками Ісуса! Ідіть свідчити про Його любов, будьте новими місіонерами, спонукувані любов'ю і готовністю прийняти іншого! Слідуйте прикладу великих місіонерів Церкви, таких як св. Франциск Ксаверський, та багатьох інших.

Завершуючи Всесвітній День Молоді в Мадриді, я благословив декількох молодих людей з різних континентів, які відправлялися на місію. Вони представляли всіх тих юнаків та дівчат, які, повторюючи за пророком Ісаєю, говорять Господу: «Ось я, Господи, пошли мене!» (Іс. 6,8). Церква вірить у вас і глибоко вдячна вам за ту радість і енергію, які ви несете: щедро використовуйте ваші таланти в служінні проповіді Євангелія! Ми знаємо, що Святий Дух дарує Себе тим, хто в покорі серця з готовністю відповідає на це сповіщення. І не бійтеся: Ісус, Спаситель світу, з усіма нами, по всі дні аж до кінця віку (пор. Мт. 28,20)!

Цей заклик, з яким я звертаюся до молоді всієї землі, звучить особливо для вас, дорогі юнаки та дівчата Латинської Америки! Справа в тому, що на VЗагальній Конференції Латиноамериканського єпископату, що відбулася в Апаресіді в 2007 році, єпископи дали старт «континентальній місії». І молодь, яка на цьому континенті становить більшість населення, є важливою і цінною силою для Церкви і суспільства. Тому будьте першими місіонерами! Тепер, коли Всесвітній День Молоді повертається до Латинської Америки, я закликаю всю молодь континенту: передайте вашим ровесникам всього світу ентузіазм вашої віри!

Нехай Діва Марія, Зірка Нової Євангелізації, яку називаємо також Богородицею Апаресіди та Дівою Марією Гваделупською, супроводить кожного з вас у вашій місії свідка Божої любові. Всім вам, з особливою любов'ю, уділяю моє Апостольське Благословення.

 

З Ватикану, 18 жовтня 2012

BENEDICTUSPP. XVI

Переклад «Католицького Оглядача»

за матеріалами http://ru.radiovaticana.va / http://www.vatican.va


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць