«Варто не боятися, а робити. Перешкодою, однак, є страх і лінивство», - говорить о. Володимир Ольшанецький, віповідаючи на запитання Єпископа-помічника Львівської архиєпархії.

Продовжуючи тему праці з людьми, котрі не є воцерковленими, про що запитує о. Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії, о. Володимир розповів про свій досвід служіння на парафії. «Ми запрошуємо на тематичні зустрічі, спільні трапези, чаювання, - говорить священик, - маємо наміри розпочати  місії по будинках, щоб провідати кожну людину - чекають там нас, чи ні. Ми вирішили, що йдемо «двері в двері», - розповідає о. Володимир.

Відповідаючи на запитання владики Ігоря, Митрополита Львівської архиєпархії,  про те, що найбільше консолідує людей, щоб вони приходили до церкви не з обов’язку, але з потреби, о. Володимир говорить про людяність. «Коли люди відчувають людяність священика, тоді і людина починає все більше цікавитися ним спершу як особою», - говорить священик. На його переконання, «усміхнутись, порозмовляти, приділити час – це по-людськи нормально і це притягує людину через священика до церкви, -  зазначає о. Володимир і вказує на молитовне життя, з якого і починається ця безпосередність та процес виховання.

Доповнюючи вищесказане, владика Ігор наголосив на добрій практиці молодіжного хору. «Коли є хор, то батьки приводять дітей і самі приходять до церкви», – говорить єпископ.

Рівно ж пропозицією Високопреосвященного Владики було представлення Церкві доброго лідера на парафії. «Ми хочемо представити його Церкві, щоб усі разом підтримали і висунули, бо ми теж є народом. Треба з низів вибирати, підтримувати і виховувати - тоді суспільство ще більше буде приглядатися»,  - зауважує владика Ігор.

На запитання про ставлення Церкви до політичного життя, о. Володимир відповів, що питання політики треба розглядати як готовність приготувати до політичного життя наші родини. «Серед суспільства треба народити і виховати політиків. Є багато християн, котрі не вміють тверезо, самостійно поставити оцінку тому, чи іншому кандидатові і тому запитують: «Отче, а за кого голосувати?», - говорить священик і зосереджує увагу на тому, що, «закладаючи такі спільноти, як пласт, скаути, ми закладаємо у виховання громадянську свідомість».
 

Про те, хто має бути керівником парафіяльної ради, о. Володимир говорить, що «це мають бути найактивніші, найініціативніші парафіяни. «Це дає можливість не тільки покласти усі обов’язки на душпастиря, але й розділити», - відповідає священик і звертає увагу, що, згідно із статутом, керівником є пастир, бо на нього поставлені всі фінансові та адміністративні обов’язки.