П'ятниця 28 тижня

Євангеліє

Лк. 20,19–26

«Віддайте, отже, що кесареве – кесареві, а що Боже – Богові».

Найчастіше цю цитату ми згадуємо, коли говоримо про пошану до законів, до порядку в державі, в якій ми живемо, вказуючи на те, що ми маємо віддати «кесареве кесареві». Але забуваємо, що в цьому ж стиху Господь також каже віддати «Богові Боже».

На Літургії ми промовляємо: «Твоє від Твоїх Тобі приносимо». Задумуючись над цим, зрозуміємо, що у житті не маємо нічого, щоб не було Боже. Усе наше життя від Господа, всі люди, яких зустрічаємо на своїй дорозі, нам Богом дані, всі обставини – Богом послані.

Тому щомиті Бог очікує, щоб ми віддавали Йому наше життя, щоб служили Йому, щоб сприймали все, що відбувається, як нагоду прославити Господа, зробити щось для Його Царства.

І Бог, оскільки Він Досконалий і Всемогутній, не потребує нашої прослави, чи наших діл. Ні! Це ми потребуємо Його, бо тільки живучи з Ним і для Нього зможемо бути дійсно щасливими.

Апостол

Тит. 1, 15–2, 10

«Даючи самі себе на зразок добрих діл»

І злий приклад і добрий приклад потягають за собою, знаходять послідовників. Саме тому кажемо, що яблуко від яблуні далеко не котиться, коли бачимо подібні вчинки чи життєві схильності дітей та батьків. Обставини дуже сильно впливають на нас, і тому дуже важливо, щоб ми розуміли, що ми завжди даємо приклад іншим, добрий або злий.

Ми ніколи не є нейтральними: ми завжди іншим або вказуємо на Бога або не вказуємо. Тож сьогодні погляньмо на своє життя: який приклад ми даємо іншим. Якщо ми називаємо себе християнами, а не живемо християнським життям, не робимо тих діл, які нас закликає робити Христос, не пильнуємо своїх вчинків і слів, то замість проповідувати Христа своїм життям, ми відвертаємо інших від віри своїм поганим прикладом.

Відкиньмо всяке лицемірство, всяку двоєдушність, даймо добрий приклад, щоб через нас Христове Ім’я не зневажалося серед поган, а навпаки – ширилась прослава Божого Імені та за нашим прикладом наверталися серця інших до Бога!

+Венедикт