Святіший Отець: гріхи - привілейоване місце зустрічі з Христом
  • Чтв, 04/09/2014 - 16:48

Привілейоване місце для зустрічі з Христом - це наші гріхи, а якщо християнин не здатний відчувати себе грішником, спасенним кров'ю Христа - то він християнин "наполовину", християнин "літеплий", зазначив Папа Франциск під час ранкової Євхаристії в Домі св. Марти 4 вересня 2014р.

Апостоли Петро і Павло, на думку Святішого Отця, допомагають зрозуміти, що християнин може хвалитися тільки двома речами: «власними гріхами і Христом розп'ятим". Саме з усвідомленням цього, слово Боже наповнюється силою, здатною перетворювати і давати життя, вважає Папа. На його думку, сила Божа не в красивих і розумних промовах. Він привів у приклад св. Павла, який "навчався в найвідоміших професорів того часу", але хвалився тільки власними гріхами і Христом розп'ятим за нього.

"Сила Божа - це зустріч моїх гріхів з кров'ю Христа, яка мене рятує. А якщо немає цієї зустрічі - немає сил в серці. Коли забуваємо про цю зустріч, яка сталася в житті, стаємо людьми цього світу: хочемо говорити про Божі справи виключно в людських категоріях, що не потрібно, оскільки не дає життя", - сказав Папа.

Схоже свідчення, на думку Папи Франциска, дає і приклад св. Петра, котрий під час чудесної ловлі риби, зміг побачити власну слабкість і кинувся до ніг Вчителя зі словами: "Відійди від мене, Господи, бо я грішний". У цій зустрічі між Христом і нашими гріхами - спасіння, переконаний Папа.

"Якщо християнин не здатний відчувати себе грішником, спасенним кров'ю Христа розп'ятого - це християнин "наполовину", "літеплий" християнин. І коли ми зустрічаємо покинуті храми, занедбані парафії, структури, то швидше за все християни, які до них відносяться ніколи не зустрічали Ісуса Христа, або забули про зустріч з Ним. Сила християнського життя і сила Божа саме в тому моменті, коли я, грішник, зустрічаюся з Ісусом Христом і ця зустріч перевертає моє життя, змінює його ... І так отримую силу для проголошення спасіння іншим", - сказав Папа.

Святіший Отець закликав вірних до осмислення власної гріховності, сповіді з конкретних, "а не теоретичних" гріхів та усвідомлення ролі Ісуса в спасінні та отриманні нового життя.