Церква

«Я був хворий і ви мене відвідали» – таку тему має документ Єпископської Конференції Німеччини, присвячений темі: «Турбота Церкви про хворих», в якому німецькі єпископи переосмислюють піклування про хворих в лікарнях та про недужих членів родини, як також дбання про працівників охорони здоров’я, беручи до уваги численні зміни в сфері медичного обслуговування населення.

Соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила дослідження на тему «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010-2018рр. (інформаційні матеріали)».

Уже Церква перших століть знала та практикувала літанійні молитовні заклики в намірах християнської спільноти. Так вона просто виконувала вказівку апостола Павла, який у Першому посланні до Тимотея пише: «Щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю» (1 Тим 2, 1-2).  Саме це доручення апостола ми сьогодні розпізнаємо в так званій Молитві вірних, яку називають іще Вселенською.

Мій другокласник готується до прийняття Першого св. Причастя. Для мене велика честь допомогти своїй дитині належно підготуватись до того, щоб вперше прийняти Ісуса. Я знаю, що мій син впродовж останніх кількох тижнів з нетерпінням чекає на те, щоб вперше приступити до цього таїнства, однак впродовж цього часу я кілька разів чула від нього, що він мріє купити собі пару нових крутих кросівок чи Xbox за ті гроші, які йому подарують з цієї нагоди. Минулого року він сидів і спостерігав як його старший брат розгортав конверт за конвертом щедрих подарунків, а тепер настала його черга.

ПИТАННЯ: У чому полягає сенс благословення?

ВІДПОВІДЬ: Благословення - це акт богопочитання, за допомогою якого ми закликаємо Бога, щоб Він передав нам Свої дари.

Благословити значить «говорити благо, говорити добре» про Бога: визнаючи Його чудеса і чудеса, явлені ним в святих, особливо в Діві Марії, ми просимо Його про милосердя.

Цими днями (17-19 квітня) в Папському університеті Святого Хреста в Римі відбувся XI професійний семінар для церковних прес-служб на тему «Діалог, повага і свобода вираження думок в публічній сфері».

На заході розглядалося багато специфічних тем, зокрема фейкові новини і пост-правда, конфіденційність в Інтернеті, цифрове навчання. Участь в заході взяло 330 зареєстрованих учасників з усього світу. Серед них й представник з України о. Олег Лука, докторант  Папського університету Святого Хреста, який доповідав про комунікативну роль Церкви в Україні, зокрема під час війни.

Прослухавши проповідь, усі встають і промовляють або співають Символ віри, який має також назву «Credo» (за першим словом латинського тексту). Ця молитва – короткий виклад головних істин, у які має вірити кожен учасник Меси. Таке розташування Символу віри дозволяє спільноті привселюдно визнати свою віру як наслідок попередньо вислуханих читань зі Святого Письма.

Формул Символу віри є кілька. Найвідоміші й найуживаніші дві: так звані Апостольський і Нікео-Константинопольський символи віри.

Молоді люди очікують від Церкви чіткого і зрозумілого навчання віри та передавання її інтегральної суті, - зазначає Архиєпископ Філадельфії Чарльз Чапут.

Архиєпископ Чапут є одним із найавторитетніших єрархів у США. На сторінках видання «The Fіrst Things» він розмістив лист, якого отримав від 26-річного чоловіка, батька трьох малих дітей. Автор листа посилається на дискусію, яка відбулася напередодні Синоду Єпископів з усього світу, а саме зустріч молоді в Римі 19-24 березня.

Місіонери Папського Інституту Закордонних Місій нещодавно розпочали святкування 150-ї річниці своєї місійної діяльності в М’янмі: перші місіонери прибули сюди 1868 року. Сьогодні католики налічують тут понад 675 тисяч осіб, що належать до 16 дієцезій і становлять 1% населення країни. 

На початку квітня Генеральний настоятель Інституту о. Ферруччо Брамбілласка прибув до міста Таунґу, щоб взяти участь у святкуваннях 150-ї річниці місій. Тут його зустріли місцеві єпископи, 200 священиків й понад 20 тисяч вірних, що прибули з різних частин азіатської країни.