Єпископ Йосиф Мілян: «У цій Ювілейній прощі до Вишгородської Богородиці дякуємо Богові за Його прощу до нас»
  • Пон, 16/05/2016 - 12:24

«Така проща як сьогодні має утвердити нас в тому, що Господь є в пошуку нашої душі, що Господь є в праці з’єднання нас у єдине стадо, що Господь утверджуючи нас у вірі, любові, єдності та милосерді, готовий учинити так, що Цариця України – Вишгородська Богородиця принесе мир в нашу країну, доми та серця», – про це говорив Єпископ-помічник Київський Владика Йосиф Мілян, 14 травня 2016 р., очоливши Архиєрейську Божественну Літургію в Соборі Вишгородської Богородиці, під час проведення десятої Ювілейної прощі до цього відпустового місця.

В цей день до Вишгорода прибули духовенство та паломники з різних куточків України, які під час Богослужіння молились не тільки в своїх намірах, але й за мир в Україні та цілому світі. У Вишгороді Єпископа зустріли усі паломники та прихожани храму. Найменші парафіяни привітали Владику, а парох місцевої громади УГКЦ о. Тарас Валах попросив Архиєрея очолити молитву.

Звертаючись до вірян Єпископ зазначив: «Дуже важлива нам проща до цього місця. Хай силою нашої молитви сьогодні ікона Вишгородської Богоматері, в Третьяковській галереї дасть знак солідарності з нашою молитвою. Хай дорослі і малі, що тут сьогодні моляться, своєю молитвою допоможуть нам переконати світ, що Володимирська Богородиця, це наша – Вишгородська Богородиця, яка прославилася чистими та щирими молитвами наших предків та попередників. Ця ікона випромінювала Божий дар і чудодійною силою благословила люд, що жив на пагорбах Дніпра. Хай сьогодні Вишгородська Богородиця в Третьяковській галереї заплаче сльозами радості, на в знак того, що ми вшановуємо її, святкуємо її пам’ять, що молимося перед її іконою. Просімо сьогодні щоби вона, як наша матір, повернула до нас».

Після повітання усі перейшли до храму, де Єпископ очолив Архиєрейську Божественну Літургію, на якій з Ним співслужили близько двадцяти священиків.

Проповідуючи вірним Євангеліє Владика зазначив: «Щоби затушувати перед Богом страх Божий, ми дуже часто хочемо переконатися у своїй правдивості та вірності. Впродовж життя ми пробуємо ходити прощею. Ми навіть часто переконуємо себе, що наше життя це проща, а це означає для нас, що ми на добрій дорозі. Ми й справді дуже часто зараховуючи наші кроки як спосіб праведності в ім’я Господнє, хвалимо себе, що ми народ побожний, релігійний, богобоязливий, співучий. Але чи справді ми на рівній дорозі, чи справді ми такі хороші і добрі, бо йдемо в різні прощі?», – запитав проповідник.

Шукаючи відповіді на це питання Він зауважив: «Здається ми не перші на прощі! Бо то Господь зробив перші кроки щоби прийти до нас, до нашого серця. То Господь зробив перші кроки, коли звістив нашим матерям голосом Гавриїла про наше народження. Господь здійснив першу прощу до нас коли звістив про Своє народження на цій землі. То Господь здійснив першу прощу і спочив у Вифлиємській яскині, звідки Його дорога розійшлася до всіх нас…Ми справді мусимо збагнути, що ми на прощі до Бога не перші – Бог цю прощу розпочав скоріше аніж ми. Він ціле життя своє поклав, щоб ідучи, знайти усіх нас і кожного зокрема».

Ведучи далі Владика наголосив, що ця Божа проща є для того, щоби нас відродити до щасливої вічності разом з Ним: «Це Його проща до нас, щоби заплакати над нашими гріхами, які кладуть нас до гробу. Ця проща до нас – щоби назвати нас Його друзями, щоби світ побачив, зрозумів, і повірив, що ми сотворені Його дітьми, для того, щоби поживши в цьому світі, ми заслужили собі на вічне життя в небі».

Далі Архиєрей повчав, що така проща як сьогодні, має утвердити нас, в тому, що Господь є в пошуку нашої душі, що Господь є в праці з’єднання нас у єдине стадо, Він за словами Архиєрея, утверджуючи нас у вірі, любові, єдності та милосерді, готовий учинити так, що Цариця України – Вишгородська Богородиця може повернутися до нас: «Очевидно, що сьогодні мова про такі кроки може здаватися нам абсурдною… Але лише той не осягає в своєму житті чуда, який в нього не вірить. Людину, яка вірить в чудо і Божу силу Бог знайде як в цьому переконати», – наголосив Єпископ.

Під час проповіді Владика також звернув увагу на те, що проща це жертва, яку людина кладе до ніг Божих, щоби запобігти, випросити, застерегти: «Запитаймо сьогодні себе: «Яку ціль Господь ставить на прощу свою до нас?», – на прощу через Вифлиєм, Єрусалим, бичування, розп’яття і воскресіння». За словами проповідника відповіді на ці питання слід шукати в Словах Євангелії: «Бо так полюбив Бог світ, що й Сина Свого Єдинородного дав, щоби не засудити, а спасти».

На завершення Єпископ заохотив усіх паломників подякувати Богові за Його прощу до нас: «Подякуймо, що на якомусь відрізку нашого шляху і Його ходи, ми сьогодні зустрічаємося у молитві, у святих тайнах, у діалозі з Ним. Подякуймо, що ми можемо вирушити в прощу на зустріч до Нього. Подякуймо, що маємо здоровий глузд і критичне до себе настановлення, що відшукуємо в душі і серці те, що рухає нашою волею та ногами, що залишаємо затишні домівки і дощами Вишгорода прямуємо до цієї святині. Любов бо це жертва, любов до Бога це теж жертва. Бо любов Бога до нас засвідчена неабиякою жертвою», – наголосив Владика.

По закінченні Божественної Літургії о. Тарас Валах, подякував Архиєреєві за присутність, проповідуване Слово Боже та звернув увагу вірних на повний відпуст – історичний момент, який завдяки Єпископу цього дня вірні отримали у храмі.

По завершенні присутні помолились перед образом Вишгородської Богородиці, а опісля Архиєрей освятив пам’ятні образки, які власноруч у храмі роздав усім паломникам.