Єпископи про святість Івана Павла ІІ
  • Чтв, 24/04/2014 - 15:02

Ким був і є Іван Павло ІІ для Церкви у Східній Європі і Середній Азії? Що з його духовного заповіту на сьогодні найважливіше? На ці і подібні питання відповідали єпископи і священики з країн СНД.

Духовенство одноголосно підкреслює, що Католицька Церква на Сході перестала бути «мовчазною» і воскресла «після ночі атеїзму». Католикам цієї сторони світу Святіший Отець приділяв особливу увагу, бо дуже добре знав їх трагічну долю, коли був священиком, єпископом, кардиналом.

Ким був і є для Церкви Східної Європи та Азії Іван Павло ІІ ?

Єпископ Йосиф Верт із Новосибірська: Католики Росії мали і мають велику повагу до Папи як голови Церкви. Це був понтифік, якого – не зважаючи на те, що він сам не був у Росії – особисто знало багато єпископів, священиків, мирян. Також всі президенти Росії, і раніше, в часи СРСР Михайло Горбачов, зустрічались із Іваном Павлом ІІ.

Архієпископ Тадеуш Кондрусевич із Мінська: Іван Павло ІІ дуже швидко відчитав знаки часу для нашої Церкви в Білорусії. Ще у 1989 році він призначив для нас єпископа, а потім 1991 року встановив церковні структури. Це був значний поштовх до відродження Церкви в Білорусії.

Архієпископ Томаш Пета з Астани: Іван Павло ІІ в Казахстані особа відома, кохана і шанована усіма, без огляду на віровизнання. Найбільше запам’яталось паломництво до Казахстану у вересні 2001 року. Про нього пам’ятають християни різних конфесій, мусульмани, а також особи далекі від релігії. Особа Папи «запала» людям глибоко у серця. Він залишився кимсь надзвичайно важливим для Казахстану.

О. Анджей Мадей з Ашгабату: Зустрічі з Іваном Павлом ІІ згадуємо з вдячністю, бо він «фундатор»  Католицької Церкви в Туркменістані. Католики там мешкали з кінця ХІХ століття, але ніколи не мали на місці священика. Коли стався розпад радянської імперії і ми стали незалежними, Папа відновив на цих теренах структури Католицької Церкви. З його благословення ми прибули у Туркменістан. Я кілька разів мав нагоду бачитись із Іваном Павлом ІІ. Маю переконання, що це була зустріч із людиною з великої літери, а отже – святою.

Архієпископ Петро Мальчук із Києва: Для Церкви в Україні це великий святий. Думаю, що після канонізації він ще більше буде нас підтримувати. Авторитет, який він мав за життя, тепер буде визнаний в цілому світі. Бачимо, що його вчення в Україні стає дедалі популярнішим. Це особливо актуально в нашій країні зараз, коли переживаємо кризу не лише економічну і політичну, а й моральну. Народу, який звільнився з неволі брехні і несправедливості потрібен батьківський авторитет, який має Іван Павло ІІ.

Архієпископ Збігнєв Станкевич із Риги: Іван Павло ІІ був у Латвії у 1993 році. З того часу зник мур між інтелігенцією і Церквою. Він промовив у великій залі ризького університету до людей світу науки, політики і культури. Це мало велике і позитивне значення.

Єпископ Рімантас Норвіла з Маріямполе: Найважливішим є свідоцтво життя Івана Павла ІІ. Наприкінці свого життя він дав свідоцтво про хрест Ісуса. Був вірний Богу, Церкві і людям. Литовці завжди пишалися тим, що він родом із сусіднього краю. Іван Павло ІІ завжди цікавився життям Церкви і людей в Литві. Добре знав нашу історію і переслідування Церкви в радянські часи. Був у нас 1993 року.

Що є найважливіше з духовного заповіту Івана Павла ІІ ?

Єпископ Й.Верт: Іван Павло ІІ був великою людиною в Церкві. Він допоміг усунути залізну завісу. Завдяки Йому Церква в СРСР, а потім і в Росії, змогла стати незалежною.

Архієпископ Т.Кондрусевич: Іван Павло ІІ часто мені казав: є труднощі, але пам’ятай про слова Матері Божої з Фатіми: «Моє Непорочне Серце затріумфує і Росія навернеться». Матір Божа сказала «Росія», що означало російську імперію. Ці слова – не зважаючи на труднощі, які є і будуть – напевно справджуються.

Архієпископ Т.Пета: Протягом чотирьох днів у Казахстані Папа промовляв до всієї країни і цілого народу. Говорив, що наша країна має спеціальну місію, бути мостом між континентами, релігіями, культурами. «Казахстан це земля зустрічі». Після цього президент Назарбаєв започаткував спеціальні конгреси для представників найбільших релігій світу, що відбуваються через кожні три роки. Також говорив про приклад життя блаженного о. Владислава Буковінського та о. Тадеуша Федеровича. Іван Павло ІІ надзвичайно зміцнив віру нашої католицької спільноти. Іван Павло ІІ, а за ним і Бенедикт XVI звертались до нас із такими словами: «Не бійся, мала отаро».

О. А. Мадей: Через Івана ХХІІІ і Івана Павла ІІ Бог дав нам дар Другого Ватиканського Собору. Для мене прийняти «спадок Собору» означає: відважно йти у світ із Євангелієм Христа. Тільки воно рятує людину і ціле людство.

Архієпископ П. Мальчук: Насамперед Іван Павло ІІ був людиною, яка жила проблемами ближнього і цілих народів. Кожен народ має право на власну державу і незалежність, бо має свою гідність і отримав від Бога дар свободи. Кожен народ може так жити. Цими словами ми керувались в Україні, прямуючи до свободи.

Архієпископ З. Станкевич: Іван Павло ІІ намагався пробудити в людині почуття власної гідності. Це було відчутно на наших теренах, після панування протягом 700 років ворожих сил, а особливо в часи комунізму. Насамперед Папа закликав нас триматися Христа і віри, яка є у джерел Європи. Мене завжди захоплювали його слова, що виходили з глибини серця. І в цьому він є для мене прикладом. Захоплюють слова понтифіка з конституції Gaudium et spes: «Людина реалізує себе тоді, коли чинить із себе «безкорисливий дар». Це ключ до щастя.

Єпископ Р. Норвіла: Іван Павло ІІ заохочував нас, щоб ми були відважні. Це говорив невдовзі після «падіння» комунізму, коли багато людей мали в серці страх, і це радянська влада використовувала для маніпуляції народом. Це послання і сьогодні актуальне, бо цей страх ще досі живе у наших серцях. Канонізація сприяє пригадування слів Івана Павла ІІ, який звертався до всіх, особливо до найслабших і хворих. Дуже переймався долею молоді. Вчив любити ворогів.

У яких намірах хочете молитися за заступництвом Івана Павла ІІ?

Єпископ Й. Верт: У першу чергу йому можна довірити усі справи Церкви, бо він добре знав ситуацію наших теренів.

Архієпископ Т. Кондусевич: Довіряю заступництву Івана Павла ІІ Церкву в Білорусії і Росії, де я працював більше 16 років. Молюся за цілу Церкву, щоб могла відповідати на виклики сучасного світу, за людей, що переживають духовну пустелю і щоб ця пустеля перетворилась в оазу релігійного життя.

Архієпископ Т. Пета: У щоденній молитві довіряю його заступництву всі справи Церкви у Казахстані. Ми хотіли, щоб він став другим покровителем нашої дієцезії. Для нас найважливіше, щоб Христос був знаний і коханий в нашій країні, і про це будемо просити за заступництвом Папи.

Архієпископ П. Мальчук: Прошу Івана Павла ІІ, щоб випросив для мене благодать розпізнання Божої волі і якнайкраще виконати завдання, до яких мене покликано. Також хотів би молитись за Україну, та інші держави, що переживають схожу ситуацію. Особливо, прагну молитись за Росію. Частина росіян відчуває також несправедливість системи, солідарні з Україною і хотіли би змін. На жаль мало хто реагує на серйозні порушення справедливості і морального закону, вважаючи це чимсь нормальним. Нехай Іван Павло ІІ молиться за нас, щоб ми зростали духовно, не лише як особи, а і як народи. Щоби наші народи, які понад тисячу років є християнськими, були ними не тільки згідно назви, а й духом.

Архієпископ З. Станкевич: Молюся за духовне відродження Латвії, бо це є понад наші сили і можливості. Потребуємо Божої іскри.

Єпископ Р. Новіла: Як єпископ молюсь в намірах своєї дієцезії, своєї країни. Важливою є молитва про нові священицькі покликання і їх ревне служіння. Але також хотів би подякувати за всі отримані благодаті.

Джерело: www.catholic-media.org


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць