Про це пише впливове польське видання «Rzeczpospolita». Агресія та антиклерикалізм стали в Польщі соціально прийнятними актами стосовно католиків – стверджується в останній доповіді Папського товариства «Церква в потребі». Вина за такий стан речей покладається «Церквою в потребі» в першу чергу на польські ЗМІ.

«Останніми роками (у Польщі) активізувалися конфлікти між спільнотами релігійними і представниками секуляристського середовища.» - йдеться в доповіді, що охоплює період від жовтня 2012 року по червень 2014 року.

Доповідь обіймає 196 країн світу. На думку експертів, релігійна свобода є обмежена на дуже високому рівні у 81 країні світу.

«Релігійна свобода обмежується також і в країнах Заходу, які в зв’язку з їхньою історією знаходяться в колі християнської цивілізації» - стверджують автори доповіді. «За такий стан справ відповідають два чинники. По-перше, немає єдиної думки щодо того, яку роль релігія повинна відігравати в так званому суспільному просторі. По-друге, відкритість до релігійної свободи обмежується стурбованістю тамтешніх суспільств перед загрозами зв’язків з екстремізмом» пишуть автори доповіді.

Згідно з авторами доповіді, у Польщі останніми роками спостерігається «зростання агресії і піднесення антиклерикалізму до рівня переконання, яке може бути суспільно прийнятним.» Доповідь у такому стані звинувачує головні ЗМІ країни.

«Одним з найкращих прикладів у цьому є журналіст Томаш Ліс, який у 2012 р. став головним редактором тижневика «Newsweek Polska», який видається німецьким концерном Axel Springer Verlag. [...]«Newsweek Polska» отримав сумнівну славу завдяки своїм скандальним обкладинками і роблячи улюбленими цілями своїх нападок лідера опозиції Ярослава Качинського і католицьку релігію.» - йдеться в Доповіді.

Автори Доповіді серед іншого пригадують, що редакція «Newsweek Polska» була номінована на нагороду «Hieny Roku» (гієни року) за обкладинку, яка натякає на педофільну поведінку священика стосовно маленького хлопчика. «Тяжко сумніватися у тому, що обкладинка є елементом свідомої антиклерикальної кампанії, як також обкладинки цього часопису, які представляли позашлюбних дітей священиків, а також гомосексуальні поцілунки священиків» - перераховують експерти у Доповіді.

Іншими виданнями, які дискримінують католиків є тижневики «Nie» і «Fakty i Mity». Автори Доповіді відзначають, що видавцем тижневика «Nie» є колишній прес-секретар комуністичного польського уряду Єжі Урбан. У Доповіді також зазначається, що тижневик «Fakty i Mity» є трубою антирелігійного руху в Польщі.

У Доповіді також зазначається, що католики в Польщі мають обмежений доступ до ЗМІ. Звертається увагу на те, що Національна Рада Радіомовлення і Телебачення відмовила Телебаченню Trwam у наданні частот для телевізійного сигналу. Це призвело до багатотисячних демонстрацій у Варшаві та збору 2,5 млн. підписів під протестом до Національної Ради Радіомовлення і Телебачення.

«Наслідком накидуваних через ЗМІ антирелігійних настроїв були акти вербального та фізичного насильства, як також і акти руйнувань.» - пише в Доповіді. Як приклад згадується випадок спроби знищення Чудотворної ікони Матері Божої Ченстоховської у грудні 2012 року, коли 58-рчіний чоловік кинув у напрямку ікони посудину з фарбою. Автори Доповіді також згадують Адама Дарського, який на сцені розірвав Біблію та був обвинувачений в образі релігійних почуттів і який в кінцевому результаті був виправданий у двох польських судах.

«В грудні 2011 року в Сувалках був скоєний жорстокий напад на католицького священика. Згідно з доповіддю Держсекретаріату США про стан релігійної свободи у світі цей напад міг мати релігійний характер, оскільки нападники відібрали у священика молитовник, але не рухали гроші, які він мав при собі.» - стверджують автори Доповіді.

«Це дослідження не є нашим. Це робота міжнародних експертів. Відділ у Аольщі не приготував жодного напрацювання з питань пов’язаних з нашою країною, щоб не бути звинуваченим у суб’єктивізмі» - коментує о. Вальдемар Цісло, глава польського відділку товариства «Церква в потребі» - «це засмучує, але так нас сприймають ззовні. Це є ознакою того, що свобода віросповідання у Польщі дійсно перебуває під загрозою.».