На початку зустрічі в катедральному храмі Святого Юрія м. Саскатун він розповів про життя Церкви в Україні в час війни. Від перших днів війни в Києві, який перебував у напівоточенні, Патріарший собор перетворився на Ноєв Ковчег. Туди йшли люди, наче в бомбосховище. У підвалі собору інколи перебувало понад 700 людей. Те ж саме діялося в церквах УГКЦ по всій Україні — навіть у Харкові катедральний собор перетворився на гуманітарний штаб і дивом вцілів під обстрілами. Патріарх наголосив, що підтримка України з часом іде на спад, світ звикає до війни. Однак це є найбільша війна з часів Другої світової війни — найбільша за протяжністю лінії фронту, за інтенсивністю бойових дій, за кількістю задіяних військових сил і жертв.

«Найбільший військовий збройний конфлікт сьогодення має ризик стати забутим. Але українська громада, наша Церква має бути голосом України до цілого світу», — сказав Блаженніший Святослав і закликав присутніх не дати забути світові про війну в Україні, адже йдеться про життя мільйонів людей.

 

 

Блаженніший міркував про те, що кожен із нас мусить дозрівати у вірі. «Якщо я не наповнив день Божим змістом, то цей день мене секуляризував», — сказав він. Відтак ми мусимо дбати не лише про власне духовне життя, а й наших дітей. Найперше батькам треба самим жити побожно — щонеділі ходити до церкви, щомісяця — до сповіді. Дозрівати у вірі допоможе не лише церковна спільнота, а найперше Святий Дух. «Щоб ваші діти вірили в Бога, ви вірте в Бога. Бо діти дивляться на вас», — сказав Предстоятель.

Наприкінці зустрічі Блаженніший Святослав нагадав про майбутнє відновлення України. Він звернувся до присутніх: «Коли Україна вас покличе, де б ви не були — поможіть! Бо відбудувати Україну мусять самі українці».