Цього року Великдень матимемо 5-го травня, досить пізно, тому багато із недільних та буденних читань Святого Писання повторюється… Наступного року святкуватимемо Великдень спільно з римо-католиками 20-го квітня і мабуть, від цього часу ми будемо мати спільні святкування усіх великих свят, знову зміна календаря.? Уже святкування Різдва ГНІХ та Богоявлення відбулося за новими датами в нашій Церкві й усі нерухомі свята будуть мати нові зміни, слід бути уважними на пропонований календар. Чому Великдень наша Церква залишила святкувати по юліанському календарю, а не по григоріанському? Насамперед, задум був таким, щоб переконатися настроєм вірних, також і духовних відносно введеної зміни, бо в деяких місцях нашої Церкви за кордоном й досі тривали поділи. Практика показала, що переважна більшість наших вірних позитивно сприйняла зміну церковного календаря. Коли ми перейдемо святкувати Великдень по григоріанському календарю, припускаємо, що ПЦУ залишиться святкувати Пасху за юліанським календарем, тоді буде поділ під цим оглядом. Він буде відчутним і дещо дивним в тих храмах, де маємо спільні відправи в одному храмі з ПЦУ, бо по одному календарю буде Великдень, а інші будуть продовжувати піст до відповідної дати святкування. Трішки бажав зупинитися по цьому питанні, бо існує багато запитів: чому Різдво святкуємо по-новому, а святкування Великодня не змінили. Нічого поважного, лиш певні передбачення. Тепер очікуємо, що вирішить Синод єпископів УГКЦ зі зміною святкування Пасхи.

А тим часом, святий апостол Павло у листі до колосян рекомендував їм одягатися в божі чесноти: доброту милосердя, покору тощо. Він вказував, щоб вірні горіли духом прощення, а не були завзятими проти тих, хто помиляється, бо завзятість та докори провокують не примирення, а напругу і недружелюбність. Апостол заохочував людей, щоб були досконалими в християнському житті, практикували любов та вдячність одні до одних. Вказував, щоб у серцях мати Господа й славити його псалмами, піснями та науками, тобто, побожним читанням. Важливо, щоб і ми читали духовну літературу, якої тепер не бракує, брали в руки Святе Писання, з якого промовляє Господь. Рекомендується, щоб Святе Писання брати щоденно в руки й прочитати, принаймні, одну сторінку в день, що займе п’ять хвилин часу, а душі принесе користь.

Послухаймо святого євангелиста Луку, який описав подію зустрічі Ісуса Христа із знатним чоловіком, багатим, який запитував Ісуса про успадкування щасливого вічного життя. Спаситель відповів просто, щоб виконував Заповіді Божі. Той уточнив, що від молодих років це чинить. Чоловік бажав ще щось почути, очікував від Ісуса слόва. Христос не забарився, сказав йому, щоб продав усе, що посідає, роздав бідним й простував за ним, здобуваючи скарб на небі.

Той відразу зажурився, бо був дуже багатий. Чим більше багатство, тим сильніша прив’язаність до нього! Очевидно, відійшов, не прийняв поради Христа, хоч так відважно приближався до Ісуса й втішав себе виконуванням Заповідей… Більше не бачив себе ніде і в ніякий ролі… А Ісус на те присутнім вказав: «Як нелегко багатим увійти до Божого Царства» (Лк 18,24). І слухачі зажурилися й запитали: «…А хто ж тоді може врятуватися». Господь відповів, що потрібно довіряти Богові, якому все можливо! Багатий чоловік не довіряв Ісусові, лиш покладався на своє багатство.

Довіряймо Богові, що він найкраще завершить війну в Україні!

35 неділя Кл 3,12-16; Лк 18,18-27 (о. д-р Турконяк Р.) Собор святого Юрія, Львів 04.02.2024.