12 квітня, на празник Воскресіння Господнього, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк очолив святкову Божественну Літургію в Архикатедрі Тернополя.

Архиєрей у зверненні до вірних сказав, що вже дуже довго, понад рік, триває ніч нашого народу. «Вона виглядає такою ж довгою, темною та холодною, як і триденна ніч Христа, бо відчуваємо холодний подих смерті і ненависті. Хоч темрява ще хапається за землю, не бажаючи поступатися своєю владою ранку, який приходить зі світлом Воскреслого Спасителя, проте вона вже є приреченою. Впаде неправда, що несе смерть, а правда, яка утверджує життя - переможе – бо Христос є «Сонцем правди, що всім життя освітлює» (Кан. Пісня 5)».

У своєму великодньому посланні митрополит говорив про спасительну дію Ісуса Христа, яку Він показав, воскреснувши з мертвих: «Ми сьогодні утверджуємося у вірі, що Бог дійсно так полюбив світ, що видав на смерть свого Єдинородного Сина, та воскресив Його із мертвих. Утверджуємося у тому, що зло та його влада є дочасні, як дочасною була влада смерті над Тілом Христовим, котру Він переміг своїм воскресінням. Хоч морок смертної ночі, що поглинув Христа, виглядав нескінченним, все ж таки він закінчився на третій день, і був поглинутий світлом Воскресіння».

Високопреосвященний Василій зауважив, що сьогодні відбувається поступовий «вихід нашого народу з рабства неправди до свободи правди. Цей вихід також не є легким, маємо багато випробувань та приносимо численні жертви. Шляхетні вчинки та самопожертва багатьох наших співвітчизників, що не жаліють навіть свого життя – діючи під натхненням Божим, дозволяє нам сподіватися, що й ми є, до певної міри, «народом обраним» у цій мандрівці до правди та справедливості. Не втрачаймо лише віри через труднощі, які зустрічаємо, пам’ятаючи, що Бог є вірним у дотриманні обітниць».

Митрополит наголосив, що сьогодні Україна потребує миру: «Як апостоли разом з миром Христа отримали від нього завдання нести Його мир і голосити між людьми, так і ми покликані успадкувати цей мир і поширювати його границі серед власного народу. Ми повинні стати людьми миру, дарувати людям мир, пробачення, співчуття та милосердя. Аби бути людиною миру, слід самому бути примиреним. Для цього ми перейшли сорокаденну мандрівку Великого посту, шукаючи примирення з Богом у Святій Тайні Покаяння – сповіді. Ми співумирали з Христом, щоб співвоскреснути із ним».

Владика молився за вірних Тернопільсько-Зборівської митрополії, за мир і спокій в Україні, привітав присутніх у храмі парафіян, представників духовенства та влади зі світлим празником Великодня.

Вкінці побажав миру кожній українській родині, воїнам, що захищають мир для України, людям доброї волі – волонтерам, котрі прагнуть допомогти та підтримати їх, переселенцям, яких війна позбавила власного дому, усім тим, кого доля закинула у різні куточки світу та відірвала від родини, позбавляючи спільної радості Великодніх свят.