З 28 по 30 березня 2014 р. Б. на парафії Покрова Пресвятої Богородиці, УГКЦ у Вінниці проводилися реколекції для молоді на тему: «Любов до Бога і до ближнього». Проповідником був отець Антон Борис, що опікується парафією у м. Козятин, Вінницької області. Програма реколекцій була поділена на три частини:

1. Любов до Бога.

2. Любов до ближнього.

3. Молитва.

Перший день реколекцій проводився у монастирі отців Воплоченого Слова, де учасники змогли прослухати змістовну науку, темою якої була «Любов до Бога».

Другий реколекційний день був присвячений двом наступним частинам, та проведений у монастирі сестер Каносіянок. Програма цього дня була сформована таким чином, що між науками, які в процесі набули форми конференцій, в учасників був вільний час, протягом якого вони мали змогу читати Святе Письмо, духовну літературу чи отримати відповіді на запитання, які їх цікавили. Окрім обговорення запланованих тем, о. Антон змістовно розповів про суть гріха та головні гріхи, а о. Теодосій – про правила розпізнавання духів (із Духовних вправ святого Ігнатія з Лойоли).

Однією з особливостей цих реколекцій було те, що вони проходили у повній тиші. Вважаю, що у створенні цієї атмосфери велику роль відіграло місце проведення реколекцій – монастир, де завжди можна знайти тишу не лише ззовні, а й в середині кожного з нас. На мій погляд, навчитися мовчати – важке завдання, адже як багато дурниць ми говоримо заради того, щоб щось сказати, а «коли людина мовчить, до неї може промовляти Бог» (о. Антон). Закінчився другий день спільною Хресною Дорогою та Службою Божою у парафіяльному храмі.

Останній реколекційний день підсумувався переглядом фільму та його обговоренням, що супроводжувалося смачною домашньою італійською піцою.

Я дякую Богові за можливість бути учасником реколекцій, тим більше, що це мій перший досвід. Як би не здавалося дивним, саме протягом цих днів я отримала відповіді на багато питань, які мене хвилювали. Проведені у період Великого посту реколекції стали ще одним ключем до розуміння того, що Божа Любов завжди була, є і буде для нас ковтком повітря. Переживаючи сьогодні тривожний період в історії нашої держави, на мій погляд, саме тема Любові до ближнього стає вирішенням суперечностей, які у нас виникають. Якщо ви зі мною не згідні, то дайте відповіді на запитання: «А чому я маю любити свого ближнього? Чому маю з любов’ю ставитись до ворогів?» Можливо, тому, що тебе полюбив Бог?..

Євгенія Синюта, учасниця реколекцій