Владика Володимир ствердив, що у неділю Розслабленого ми вчергове відчуваємо соціальний вимір кожної людини, бо потребуємо одні одних, як зазначає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.

«Не одна людина може сказати: „Не маю нікого!“ Не маю нікого, Господи, хто б мені допоміг, втер сльози смутку. Не маю нікого, хто б мене підтримав на дусі. Не маю нікого, хто б мене підтримав, щоб я міг прогодувати свою родину… Не одна людина може сказати, що не має сили», — зауважив архиєрей у недільних роздумах.

Відтак він пригадав, що в цей недільний день, наша Церква з особливою увагою споглядаємо на хворих, які прикуті до ліжка, пригнічені різними хворобами та відчуттями.

«Є недуги тілесні, є недуги ментальні. Ці люди також можливо промовляють: „Не маю нікого, Господи, хто б мені допоміг, хто б подарував мені зцілення“. Ми пам’ятаємо сьогодні про цих людей. Пам’ятаємо про медиків, лікарів, бо вони є для хворих людей тими, кого посилає Бог для їхнього зцілення та підтримки. Разом молимося і просимо Бога про зцілення ран на тілі нашого українського народу. Зокрема просимо про зцілення ран війни», — зазначив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ.