Кажуть що в політиці дуже важливо знати своїх ворогів і що може найбільшою помилкою політика є те, коли він не помічає хто йому є ворогом. Але не тільки уже реальним ворогом, а навіть і потенціальним ворогом. Людина, яка сьогодні видається доброю, можливо вже тримає ніж в кишені, щоб завтра ним тебе вдарити в плечі.

Релігійні провідники, а тут маю на увазі головно Католицьку Церкву, також би мусіли бути у змозі розпізнавати не тільки тих, хто вже є ворогом, але і те скільки ворожнечі в них заховано. Одна річ коли тобі ворог хоче зламати руку, а інша – коли він хоче тебе повністю знищити.

Сьогодні у світі існує багато різних впливових особистостей і груп, які хочуть знищити християнство, а особливо Католицьку Церкву. Але часто складається враження, що єпископи і парохи цього не помічають.  Не знають своїх ворогів, можливо взагалі не хочуть вірити, що такі вороги існують, а тим більше що вони можуть бути ось тут.

[…] Хто ж ці вороги католицтва? Для початку це ті, які пропагують блуд, аборт, содомію й одностатеві «шлюби». Вони, насправді, завжди були в конфлікті з християнством і той, хто каже що вони праві, в реальності твердить що християнство помиляється. Проте, наші релігійні провідники дуже часто цього не розуміють. Часом вони засудять якісь речі, але це переважно дуже благенькі й абстракті засудження. Але навіть вони не часті.

Скільки разів ви чули свого пароха, який на проповіді відверто пригадує парафіянам, що католицтво вважає вгорі наведені речі тяжкими гріхами? І які наслідки цього?

Вороги ж не перестають із проголошенням проте, що блуд, аборт і т.п. – це добрі речі. Але вони також прагну, щоб ми усі підтримали їхні принципи. Так, наприклад, вони вимагають, щоб у школах дітей навчалося, що гомосексуальні статеві акти – це морально добре. І того, хто з ними не погоджується проголошують морально злим. І кожного не залежно від статі й віку, хто не погоджується з ними вони проголошують гомофобом. Релігії, які не підтримують їхні твердження, вони проголошують нетолерантними релігійними системами. Батьків, які виховують своїх дітей згідно з християнськими принципами вони проголошуються поганими батьками. Можливо ми не настільки далеко від того часу, коли таких батьків будуть звинувачувати за погане ставлення до власних дітей і неналежну опіку над ними.

Хто ті вороги католицтва? Це ті люди, яких величають лібералами і прогресистами. Їхня ціль – повне знищення старого християнства, а католицтво в цьому випадку найбільш старе. Вони нічого не мають проти ліберального християнства, яке з радістю погоджується з 90% їхньої антихристиянської пропаганди. Насправді ліберальне християнство – це якась форма самообманутого анти-християнства.

Ціль цих ворогів – знищити систему вірувань і моральних принципів старого християнства і замінити його чимось новим, чимось що навіть не є ще до кінця визначеним.

Часто складається ситуація коли вірні вірі кажуть: «Ми знайшли ворога і можемо його перемогти», а провід відповідає: «Маємо ворога? Е… спробуймо бути пристойними. Е… спробуймо з діалогом. І найважливіше – не женіть хвилю!».

Девід Керлін, професор соціології та філософії в Коледжі штату Род-Айленд.