«Місіонери – це ті, які слухняні Святому Духові, мали відвагу жити Євангелієм», – сказав Папа Франциск у проповіді, виголошеній 12 жовтня 2014 р., під час подячної Святої Меси в базиліці Святого Петра за канонізацію святих Франсуа де Монморансі-Ляваль та Марії від Воплочення Ґюяр з Канади.

Пригадаємо, що 3 квітня 2014 р. Папа Франциск поширив на всю Вселенську Церкву літургійний культ трьох святих місіонерів з ХVІ та ХVІІ сторіч, включивши їх до переліку святих. Йшлося про акт, рівнозначний канонізації, який застосовується стосовно особливо важливих в історії Церкви осіб, які втішаються давнім літургійним культом, щодо яких існує загальне та постійне історичне підтвердження чеснотливого життя або мученицької смерті, а також – безперервна слава чудес. У такому випадку Римський Архиєрей своєю владою може поширити культ цієї особи на всю Католицьку Церкву шляхом декрету, без здійснення звичайних канонізаційних церемоній.

Того дня Папа Франциск вписав у перелік святих двох французів, які у ХVІІ сторіччі вирушили на місію до Канади. Ними є перший єпископ Канади Франсуа де Монморансі-Ляваль, який помер 1708 року в Квебеку та сестра Марія від Воплочення Ґюяр, яка відійшла до Господа 1672 року, також у Квебеку. Їхню беатифікацію 1980 року здійснив святий Іван Павло ІІ.

На основі семінарії, яку заснував згаданий ієрарх, був створений перший франкомовний університет у Канаді. Святий Франсуа де Монморансі-Ляваль був невтомним пастирем, який відзначався, зокрема, дбанням про виховання дітей, допомогою бідним, рішучою боротьбою з алкоголізмом та торгівлею спиртними напоями, яка хоч і приносила прибутки колонії, однак, була причиною великої кількості злочинів.

Сестру Марію від Воплочення Ґюяр, засновницю монастиря Сестер Урсулянок в Квебеку, називають «Матір’ю Канади». Вона народилась у Франції, поблизу міста Тур, а повдовівши у 18 років, вступила до монастиря Сестер Урсулянок. 1639 року вирушила на місію до Північної Америки. В Квебеку заснувала монастир і розгорнула широку місійну та харитативну діяльність, зокрема, серед індіан Канади, вивчивши їхню мову.

Оскільки ці святі вважаються основоположниками Церкви Квебеку, у подячному богослуженні в базиліці Святого Петра взяла участь делегація з цієї канадської провінції на чолі з кардиналом Жераром Лякруа, Архиєпископом Квебеку, та з Франції, батьківщини Франсуа де Монморансі-Ляваля та сестри Марі Ґюяр.

У світлі Ісаєвого пророцтва: «Господь Бог витре сльози на кожному обличчі», – Папа Франциск зауважив, що ці слова, наповнені надією, «вказують на мету, показують майбутнє, до якого прямуємо», а на цій дорозі «нас випереджують та провадять святі». «Ці слова, – додав він, – окреслюють також покликання місіонерів».

У євангельському читанні прозвучала притча про царя, який приготував гостину й промовив до слуг: «Ідіть на перехрестя», – й вони вийшли та прикликали всіх, кого зустріли, «добрих і злих», щоб привести їх на бенкет. «Місіонери, – сказав Святіший Отець, – прийняли це покликання: вони вийшли кликати всіх, вийшли на перехрестя світу, і цим принесли багато добра Церкві, бо коли Церква зупиняється і закривається у собі, то може захворіти й зіпсуватися».

А суттю євангелізаційної місії Наступник святого Петра назвав «звіщення Божої любові, милосердя і прощення, об’явлених людям через життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа», прикладом чого були святі Франсуа де Ляваль та сестра Марі Ґюяр.

У світлі Послання святого Павла до Євреїв Папа закликав паломників пам’ятати про тих, хто багато вистраждав, аби принести їм світло Євангелія, та молитися за нові місіонерські покликання.