Приймаючи учасників «Діалогів задля цілісно сталих фінансів», організованих фундацією «Centesimus Annus Pro Pontifice», Папа Франциск наголосив на важливості того, щоб не тільки оцінювати негативні явища, але й пропонувати конкретні вирішення.

«Вести діалог – це завжди кращий шлях, також і для того, щоб зробити кращим наш спільний дім», – сказав Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 3 червня 2024 р., учасників «Діалогів задля цілісно сталих фінансів», ініціативи, яку 2 роки тому започаткувала фундація «Centesimus Annus», залучаючи представників провідних фінансових інституцій Італії, щоб перевірити, чи можливий діалог між фінансами, гуманізмом і вірою.

Благородне завдання

У своєму вітанні Святіший Отець зазначив, що із зацікавленням ознайомився з плодами цієї дворічної праці, беручи до увагу, що такий діалог не є простим. З іншого боку, італійська фінансова система має давну історію і зродилася як каси взаємодопомоги з метою допомогти бідним розвинути свою справу, щоб не ставати залежними від допомоги. «Мене також вразила головна мета, яку ви поставили перед собою, а саме: разом з топ-менеджментом фінансового світу обміркувати можливість того, що старання робити добре і старання робити добро можуть йти пліч-о-пліч. Іншими словами, ви поставили перед собою благородне завдання: поєднати ефективність і результативність з інтегральною сталістю, інклюзивністю та етичністю», – сказав Папа, погоджуючись із ствердженням, що соціальне вчення Церкви може бути компасом у цьому.

Від закликів до конкретики

Але щоб це дійсно відбувалося, за словами Глави Католицької Церкви, необхідно не зупинятися лише на закликах, але й викривати слабкі місця фінансового світу та пропонувати конкретні виправлення. Він навів досвід іспанських богословів із XVI століття, які оцінювали тогочасний стан у сфері торгівлі вовною, що була дуже прибутковою, і де оберталися великі капітали. Їхня етична оцінка змінювалася зі зміною історичного контексту: коли ті, хто безпосередньо займався вівчарством, не отримували належну оплату, вони критикували цю систему, вимагаючи більшої справедливості. «Іспанські богослови змогли втрутитися, тому що були знайомі з цим виробничим процесом, і тому не обмежилися словами: “потрібно шукати спільне благо”, але пояснили, що не так, і вимагали конкретних дій для змін задля загального блага», – пояснив Папа, зазначивши присутнім, що їхнє розуміння світу фінансів є не лише їхньою перевагою, але й джерелом відповідальності за те, щоб пропонувати конкретні рішення для подолання несправедливості. Бо мета економічної реформи полягає в тому, що «гроші повинні служити, а не панувати».

«Ви працювали на трьох рівнях: мислення, конкретика і цінування добра. Я згоден, що ніколи не слід випускати з уваги конкретику, адже ставкою є доля найбідніших, людей, які намагаються знайти засоби для гідного життя», – сказав Святіший Отець, заохочуючи поширювати цей досвід «Діалогів» і на інші фінансові структури.