На своєму духовному шляху Церква, як і кожен християнин, має остерігатися замкнутості у системі правил, завжди пам'ятаючи про дари, отримані від Бога, не забуваючи про динаміку пророцтва і про горизонти надії.

Папа Франциск зосередив на цих трьох словах – пам'ять, пророцтво і надія — проповідь на ранковій Літургії в каплиці Пресвятої Трійці у Ватикані. У духовному житті існує ризик надто довіряти законам, сказав Папа, посилаючись на євангельське читання дня – про вбивць-виноградарів. Виноградарі вбивають надісланих господарем слуг, а потім і єдиного сина. Слуги і син символізують пророків і Ісуса Христа, а виноградарі – «народ, замкнутий у собі, який не має ні пророцтва, ні надії», хто надіється лише на звід законів. Насажденний виноградник – це «образ народу Божого, образ Церкви і образ нашої душі», яку Отець плекає з любов'ю і ніжністю. Опиратися йому означає, як у випадку виноградарів, «втратити пам'ять про отриманий дар». Але для того, щоб не зійти з правильного шляху, важливо «завжди повертатися до коріння», зазначив Папа Франциск і закликав задуматися про те, чи пам'ятаємо ми чудеса, створені Господом нашого життя, пам'ятаємо отримані від Нього дари. Чи ми здатні відкрити серця пророкам навіть ціною ризику або ми закриваємося в клітці закону? Сподіваємося на обітниці Бога, як наш праотець Авраам? «Нам всім корисно поставити собі ці питання», — сказав на завершення Папа Франциск.