З нагоди першого відзначення в Римській дієцезії літургійного свята на честь Матері Божої, Небесної покровительки римлян, Папа Франциск згадує про контекст трагічних подій другої світової війни, з якими пов’язане встановлення цього свята, підкреслюючи, що й сьогодні світ страждає від бича війни.

«Нехай же Пресвята Марія, Посередниця благодаті, завжди чуйна і турботлива щодо всіх своїх дітей, здобуде для всього людства дар злагоди та миру», – цим побажанням Папа Франциск завершує свій лист до Римської дієцезії з нагоди першого відзначення літургійного спомину на честь Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani (Спасіння римського люду).

Молитва про порятунок міста

Про встановлення такого свята для Римської дієцезії було оголошено в липні минулого року, а його датою визначено 4 червня. Це пов’язане з подіями 1944 року, коли до Риму, в якому стояли німецькі нацистські війська, з півдня Італії наближався фронт через просування союзницьких військ. Побожні римляни підносили перед різними святинями Вічного Міста молитви за порятунок, особливо вдаючись до заступництва Пресвятої Богородиці, яку в місті вшановують з титулом «Salus Populi Romani». Саме 4 червня 1944 року тисячі вірних склали окремий обіт, прохаючи про збереження від бойових дій. Це сталося 19 червня, коли союзницькі війська без боїв увійшли до міста з півдня, в той час як німецькі відступили на північ. Перше відзначення свята Пресвятої Богородиці Спасіння римського люду збігається із 80-річчям цих подій.

У листі, адресованому на ім’я Преосвященного Бальдассаре Рейни, Віцеґерента Римської дієцезії, Єпископ Риму згадує про цю річницю, зауваживши, що у серці римлян віддавна жива набожність до «стародавньої ікони, що зберігається у базиліці Santa Maria Maggiore», перед якою вони підносили свої моління під час епідемій, стихійних лих чи війн. «Тож не дивно, – додає Святіший Отець, – що римський люд прагнув знову ввіритися Марії Salus Populi Romani, коли Вічне Місто переживало кошмар нацистських руйнувань».

Трагедія, що торкається безлічі життів

Як зазначає далі Папа, спогадування цих подій через вісімдесят років є нагодою піднести молитву за тих, хто загинув під час другої світової війни, а також замислитися над «жахливим бичем війни». «Надто багато конфліктів у різних частинах світу залишаються відкритими і сьогодні. Я маю на думці, зокрема, багатостраждальну Україну, Палестину та Ізраїль, Судан, М'янму, де досі гримить зброя і далі проливається людська кров. Це трагедії, які торкаються незліченних невинних жертв, крик жаху і страждань яких апелює до сумління всіх: не можна і не слід піддаватися логіці зброї!» – пише Святіший Отець, згадуючи про виступ святого Павла VI в ООН в 1965 році, через 20 років після завершення війни, який запитував: «Чи світ колись дійде до зміни партикуляристської і войовничої ментальності, що досі пронизувала значну частину його історії?».

Як зазначає теперішній Наступник святого Петра, це запитання, яке досі чекає на відповідь, спонукає «конкретно діяти на користь миру в Європі та всьому світі». «Мир – це Божий дар, який також і сьогодні потребує сердець, готових прийняти його та діяти, щоб бути будівничими примирення та свідками надії», – пише він, складаючи побажання, щоби відзначення, що проводяться в різних місцях, пов’язаних із народною обітницею Божій Матері, складеною 80 років тому, «оживили в римлянах постанову бути повсюди будівничими справжнього миру, просуваючи братерство як суттєвий елемент припинення конфліктів і ворожнечі». «Будівничим миру, – підкреслює Папа, – може бути той, хто носить його в собі та з відвагою та лагідністю старається творити зв'язки, налагоджувати стосунки між людьми, знімати напруженість в сім'ї, на роботі, в школі, серед друзів».