Папа про вдячність тим, які супроводжують нас життєвою дорогою
  • Птн, 14/02/2020 - 16:34

Варто вміти дякувати тим, які супроводжують нас кожного дня, як також просити в них вибачення за наші помилки. Такими думками Святіший Отець поділився під час ранкової проповіді зі своєю «великою родиною».

Прощання Патрицією, з однією із працівниць ватиканської резиденцій «Дому святої Марти», що виходить на пенсію, стало для Папи Франциска спонукою згадати в проповіді під час ранкової Святої Меси в п’ятницю, 14 лютого 2020 р., про «велику родину», тобто, про людей, які супроводжують його на життєвій дорозі, тих, які кожного дня трудяться там, з посвятою та турботою, допомагають один одному, коли хтось захворіє, сумують, коли хтось відходить…

 

Ми не створені для самотності

Святіший Отець зупинився на родині, якою є не лише тато, мама, брати й сестри, діти, дідусі й бабусі, але також «ті, які супроводжують нас на життєвій дорозі протягом якогось часу». І той факт, що Патриція відходить на пенсію після 40 років праці, заслуговує, за його словами, на те, щоб про це згадати.

«Це буде корисним для нас всіх, що мешкаємо тут, – сказав Папа, – згадати про цю родину, яка нас супроводжує, а всім вам, що не живете тут, – про тих людей, які вас супроводжують на життєвій дорозі: сусідів, друзів, колег з роботи, одногрупників… Ми не самотні. Господь хоче, щоб ми були народом, щоб перебували в товаристві, а не щоб ми були егоїстами, бо егоїзм – це гріх».

Вдячність і вибачення

У цьому контексті Святіший Отець поіменно згадав різних працівниць і черниць, присутність, жертовність і старанність яких залишила слід у його серці. За його словами, згадка про них повинна були не лише актом вдячності цим людям, але також – жестом вдячності Богові.

 

«Дякуємо, Тобі, Господи, що не залишив нас самотніми. Так, це правда, проблеми існують завжди. Й там, де є люди, там також є і балачки. Так і тут, і молитва й плітки, зустрічаються обидві речі. Й, іноді, також грішиться проти любові», – мовив Папа, зауваживши, що так трапляється й сім’ї: згрішити, втратити терпеливість і просити вибачення.

«Я хочу подякувати за терпеливість людям, які нас супроводжують, і попросити вибачення за наші помилки», – сказав Святіший Отець, заохотивши й інших чинити так само.