У цьогорічному різдвяному посланні Папа Франциск наголосив на тому, що безмежний Бог, Який оселився серед нас, сповнює нас довірою й надією, а тому стає джерелом «великої» радості. Як завжди, думка лине до тих, чия радість затьмарена війнами, нещастями та злиднями.

«З очима, прикутими до Дитятка Ісуса, благаю миру для України. Поновімо нашу духовну й людську близькість з її стражденним народом, щоб через підтримку кожного з нас він відчув конкретність Божої любові», – закликав Папа Франциск, виголошуючи 25 грудня 2023 р. з лоджії базиліки Святого Петра у Ватикані різдвяне послання «Urbi et Orbi».

В урочистість Різдва Господнього десятки тисяч паломників зібралися на площі перед базилікою. Серед розмаїття прапорів майоріли також і українські. Опівдні на центральному балконі з’явився Єпископ Риму в супроводі кардиналів Джеймса Гарвея, Архипресвітера базиліки святого Павла за мурами, та Жозе Толентіно де Мендонси, Префекта Дикастерії в справах культури та освіти. Прозвучали гімни Святого Престолу та Італії у виконанні оркестрів Ватиканської жандармерії та Корпусу карабінерів Італійської Республіки, почесна варта Швейцарських гвардійців віддала військові почесті, після чого Святіший Отець виголосив своє послання до міста Риму та світу.

Звіщення радості

«Погляд і серця християн усього світу звернені до Вифлеєму; там, де в ці дні панують біль і тиша, пролунала віками очікувана звістка: “Сьогодні народився вам Спаситель, Він же – Христос Господь” (Лк 2,11). Це слова ангела, що пролунали у вифлеємському небі, і вони звернені також до нас. Знати, що Господь народився для нас, що вічне Слово Отця, безмежний Бог, оселився серед нас, сповнює нас довірою й надією. Він став тілом, Він прийшов, “щоб оселитися між нами” (Ів 1,14): ось новина, яка змінює хід історії!» – сказав Папа, підкреслюючи, що вифлеємське звіщення – це звіщення «великої радості», але «не скороминущого щастя світу, не веселощів від розваг», а «великої» радості, бо вона робить нас «великими», звіщаючи, що ми «народжені для Неба». «Саме так, Ісус, наш брат, прийшов, щоб зробити свого Отця нашим Отцем», – мовив Папа, закликавши:

«Браття й сестри, сьогодні у Вифлеємі серед земної темряви запалав цей незгасний вогонь, сьогодні над пітьмою світу переважило Боже світло, “що просвічує кожну людину” (Ів 1,9): радіймо цією благодаттю! Радій же, ти, що втратив довіру та впевненість, бо ти не самотній, ти не самотня: Христос народився для тебе! Радій же, ти, що втратив надію, бо Бог простягає тобі руку: Він не вказує на тебе пальцем, але простягає тобі свої дитячі рученята, щоб визволити тебе від твоїх страхів, піднести тебе від труднощів і показати, що в Його очах ти вартуєш більше, ніж будь-що інше. Радій же, ти, що не можеш знайти миру в серці, бо для тебе сповнилося стародавнє пророцтво Ісаї: “Дитя нам народилося, Сина нам дано [...], і ім'я Йому: [...] Князь миру” (9,5)».

Сказати «так» Князеві миру

Святіший Отець зауважив, що в Святому Письмі Князеві миру протистоїть «князь цього світу» (Ів 12,31), що, сіючи смерть, діє проти Господа. Ми бачимо, як він діє у Вифлеємі, коли відбувається вбивство невинних немовлят, і це триває до сьогодні. Тому, як підкреслив Глава Католицької Церкви, сказати «так» Князю миру означає сказати «ні» війні, «кожній війні, самій логіці війни, подорожі без мети, поразці без переможців, божевіллю без виправдання». «Але, щоб сказати “ні” війні, – додав він, – треба сказати “ні” зброї». «Ісая, який пророкував про Князя миру, писав про день, коли “народ більше не підніме меча на народ”; про день, коли люди “не будуть більше вчитися воювати”, а “перекують мечі свої на плуги, а списи свої – на серпи” (2,4). З Божою допомогою докладаймо зусиль, щоб цей день наблизився!» – закликав Папа, побажавши, що він наблизився в Ізраїлі та Палестині, де війна потрясає життя їхніх мешканців. Далі він скерував думку «до населення стражденної Сирії, а також до населення Ємену», згадав про «дорогий народ Лівану», піднісши молитву «щоб він зміг якнайшвидше повернути собі політичну та соціальну стабільність».

«Нехай же наблизиться день остаточного миру між Вірменією та Азербайджаном», – побажав Папа, закликавши не забувати «про напруження й конфлікти, що потрясають регіони Сахелю, Африканського Рогу, Судан, а також Камерун, Демократичну Республіку Конго й Південний Судан», а також побажав наближення дня, «коли наново зміцняться братерські зв'язки на Корейському півострові, відкриваючи шляхи діалогу та примирення».

«З ясел Дитя просить нас бути голосом тих, хто не має голосу: голосом невинних, які помирають від нестачі води й хліба; голосом тих, хто не може знайти роботу або втратив її; голосом тих, хто змушений утікати зі своєї батьківщини в пошуках кращого майбуття», – підкреслив Святіший Отець, побажавши, щоб рік приготування до Ювілею 2025 став нагодою «навернути серце; сказати «ні» війні і «так» миру; з радістю відповісти на запрошення Господа», Який кличе нас «принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув'язненим відкрити очі» (Іс 61,1).

Далі Папа очолив проказування молитви «Ангел Господній», після якої уділив урочисте благословення «Urbi et Orbi».