Президент Американської єпископської конференції наголошує на «силі духу українців та їхній волі до свободи»
  • Птн, 26/06/2015 - 22:07

«За три дні перебування в Україні мені запам’яталася передусім сила духу й віри українців, їхня воля до свободи, – сказав ….. Президент Американської єпископської конференції Архиєпископ Джозеф Куртз. – Я повертаюсь додому з усвідомленням того, наскільки важливо зараз продовжувати нашу співпрацю з Україною».

За словами Архиєпископа, спілкування з українськими єпископами допоможе визначити, куди конкретно надсилати допомогу від американців. «Ми хочемо й надалі підтримувати Україну, бо це допомагає нам ставати щедрішими», – зізнався він.

Президент АЄК також зазначив, що його делегації під час зустрічей з українськими духовними особами та вірними «вдалося не просто потиснути одне одному руки, а й відверто поговорити і разом помолитися». «Крім того, ми мали можливість зустрітися з прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, – сказав він, – адже для нас важливо було дізнатися, як і чим ми можемо допомогти й підтримати людей».

«Ми також хотіли дізнатися більше про гуманітарні ініціативи, – додав Архиєпископ. – Надто про життя людей, які вимушено стали біженцями, втратили родини. У нас була можливість відвідати особливо вразливі родини в поселенні для біженців. У шпиталях ми спілкувалися з пораненими, покаліченими».

«Я зайшов у будинок однієї жінки з двійнею дітей, яку кинув чоловік, – поділився Президент АЄК Джозеф Куртз враженнями про відвідання родини переселенців. – Один із хлопчиків мав синдром Дауна, і коли я хотів з ним привітатися, він стрибнув мені на руки і обійняв. Ти не можеш говорити відсторонено, коли побачиш обличчя тих людей. У шпиталі ми дізналися, що один із поранених не міг поїхати за кордон на операцію, бо не мав візи. Ідеться не про якусь велику кількість людей, а лише про одну особу, яка потребувала операції негайно». Спілкування з людьми, за словами американського гостя, роблять їхні проблеми більш зрозумілими та близькими. «Тож я поїду в Америку, – сказав він, – не лише зі знанням ситуації у моїй голові, а й з пам’яттю у моєму серці».