Прочитала нещодавно цитату святого Жан-Марі Віанея про священників, яка мене торкнула, особливо в контексті того, що зараз традиційно приймаємо до наших домівок священників з благословенням свяченою (йорданською) водою. Цитата святого і наше ставлення до отців дуже контрастують.

Досвід показує, що наші священнослужителі часто нами дуже недооцінені, а часом і принижені. Сприймаються просто як виконавці не(зовсім)зрозумілих обрядів. Або сприймаємо отців як тих, хто нам "по/винні".

А от що про священників говорив святий Жан-Марі Віаней: "Якщо б я зустрів священника і ангела, то мусів би першим привітати священника. Ангел є другом Бога, а священник тримає Його місце. Свята Тереза цілувала землю, по якій пройшов священнослужитель.

Коли ви побачите священника, то маєте сказати: "Ось той, хто зробив мене Божою дитиною і відкрив мені небеса через Хрещення; той, хто очистив мене, коли я згрішив; хто дає поживу для моєї душі." 

Як побачите церковну вежу, то можете запитати: "Що є в цьому місці?" - "Тіло нашого Господа". "Чому Він тут?" - "Бо тут був священник і він відслужив Літургію".

Завдяки чоловікам, які готові посвятити життя на служіння Господу і Його народові, ми маємо всі святі Тайни (необхідні для нашого спасіння), тлумачення Святого Письма, духовний провід і поради. Багато християн на Заході вже відчувають наслідки браку покликань.

Тож згадуймо наших парохів у молитвах, щоб Господь охороняв, підтримував і провадив їх, бо священники - то дар Божий для нас.