Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом
  • Срд, 21/01/2015 - 00:00

Середа 33-го тижня після П’ятдесятниці

Євангеліє

Мр. 12, 28–37

«Будеш любити ближнього твого, як себе самого».

У християнському житті ми часто звертаємо увагу на любов до ближнього, говоримо про те, що кожну людину нам посилає Бог, що кожну людину ми маємо обдаровувати любов’ю, що кожну людину маємо зустрічати немовби самого Бога… І це є правда. Так мало би бути у нашому житті. Але сьогодні в Євангелії Господь каже нам дуже важливу істину: можливість любити ближнього приходить тоді, коли людина навчиться любити саму себе.

Що значить любити себе? Це не ставити себе в центрі, як когось особливого, така поведінка, радше, свідчить про егоцентризм. Любити себе – значить, найперше, прийняти себе як дар Господній, те, ким я є, зі всіма своїми талантами, зі своїми плюсами, мінусами, позитивностями, вадами – це є я. Таким мене створив Господь. Коли ми навчимося бачити за своєю особою Бога, який дав мені буття, навчимося вміти приймати себе, то почнемо в собі відкривати ті чи інші риси, про ячкі не замислювались і сприймали, як належне. А тоді за тими рисами будемо відкривати Бога. І лише тоді ми зможемо любити іншу особу, розуміючи, що її теж створив Бог і в Його очах вона не менш цінна, ніж я. А якщо я  зумію прийняти себе таким, як мене створив Господь і побачити за своїм буттям Бога і його волю,  тоді лише я стану спроможний прийняти і полюбити інших.


Апостол

1Пт. 4,1–11

«Насамперед майте велику любов один до одного»

Бачимо у своїх стосунках до інших, як часто ми нарікаємо, що нам приділяють мало уваги, часу, що до нас нікому не має справи, що ми самотні, що нас залишили, іншими словами просто скаржимось, що нас не люблять.

У Євангелії ми ніде не зустрінемо, що християни мають вимагати від когось любові, навпаки,  Господь каже, щоб ми найперше любили інших. І саме тоді діятиме ефект бумеранга: коли будемо обдаровувати інших любов’ю, вони будуть в цій любові розцвітати і так само дарувати свою любов нам.

Спробуймо дати іншим те, чого прагнемо самі. А даючи любов, ніколи не помилимось. Любов –це те, чого прагнуть усі люди!

+Венедикт