В день літургійного свята на честь святого апостола Матея юний Хорхе Маріо Берґольйо відчув своє покликання стати священником. В основі цього лежить досвід Божого милосердя.

Це сталося 21 вересня 1953 року в Буенос-Айресі, столиці Аргентини. В цей день пробудилося священниче покликання Папи Франциска. Хорхе Маріо Берґольйо мав тоді майже 17 років. В Аргентині це був День студента, а Церква того дня вшановує пам’ять святого апостола Матея, митаря і грішника, якого Ісус покликав стати апостолом. Сам Святіший Отець на початку свого понтифікату так розповів про цей день:

«Перед тим, як піти на свято, я завітав до парафії, яку відвідував, там натрапив на незнайомого мені священика і відчув потребу піти до сповіді. Для мене це був досвід зустрічі: я виявив, що на мене хтось чекає. Але я не знаю, що сталося, не пам'ятаю, не знаю, чому саме той священик, якого я не знав, чому я відчув це бажання піти до сповіді, але правда полягає в тому, що хтось чекав на мене. Він чекав на мене вже давно. Після сповіді я відчув, що щось змінилося. Я був не таким, як раніше. Я почув ніби голос, поклик: я був переконаний, що маю стати священиком. Цей досвід у вірі є важливим. Ми говоримо, що ми повинні шукати Бога, йти до Нього, просити прощення, але коли ми йдемо, Він вже чекає на нас, Він випереджує нас! У нас, в іспанській мові, є слово, яке добре це пояснює: "Господь завжди primerea", Він перший, Він чекає на нас! І це справді велика благодать: знайти того, хто на тебе чекає. Ти йдеш грішником, а Він чекає, щоб тебе пробачити».

Покликання Папи Франциска зродилося з досвіду Божого милосердя. І це стало пізніше його єпископським гаслом та гаслом його понтифікату: «Miserando atque eligendo». Це уривок з проповіді святого Беди Преподобного, священика з восьмого століття, який говорячи про те, як Ісус покликав Матея, зауважив: «подивився на нього милосердячись і обрав».