1Кр 15,1-11; Мт 19,16-26.

Достойні сестри і брати,

кожна мудра й розважна людина турбується про своє майбутнє, особливо, коли йдеться про вічність. Дехто потішає себе тим, можливо, не існує життя поза гробом, хоч мабуть, такі підсвідомо побоюються, якщо помиляються і, коли життя у вічності є, - що буде конкретно зі мною? Невідомо, що думають сепаратисти з ворожо наставленими «рускими», які затіяли війну на сході нашого краю? Чи вірять вони та їхні наставники, що за кожне вбивство прийдеться відповідати перед Богом і то дуже швидко.

Життя людини і так коротке, а, коли ще куля його скорочує, тоді ще більша вірогідність мигцем стати перед Богом та здати рахунок із вчиненого вбивства чи наказів вбивати. Хто захищає свою землю та свій народ, такі показують любов до своєї нації та до свого краю, і тут інше право – можна й необхідно захищатися. Наші вірні бійці, що обороняють своїх друзів, братів й сестер, кордонів держави, борці за життя народу у свободі та вільності, - герої, блаженні особи. Сам Спаситель промовив виразні слова: «Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Ів 15,13). А «Герої Небесної сотні» та лицарі, що віддали своє життя за нас із вами в боях із ворогами на сході України, хоч ми багатьом із них не були знані, вони показали любов найвищого ступеня до ближніх.

Ці звитяжці довели своїм життям, що вони вірні в любові герої, дуже надіємося, що  отримали нагороду від Небесного Отця за справедливу боротьбу. Вони не захоплювали чужих територій, не розпочинали війни й стрілянини, лише, боронили своїх братів й сестер по крові, народ, що мирно замешкав свою землю.

У старовину Макавейські брати  відмовлялися їсти заборонену свинину і цар змучив їх. А наймолодший такими словами відізвався до царя Антіоха: «Наші брати тепер, перетерпівши короткі муки, осягнули вічне життя в Божому союзі. Я ж, як і мої брати, віддаю тіло й душу за батьківські закони, просячи Бога, щоб незабаром змилувався над народом нашим і щоб ти, зазнавши кар і муки, визнав, що він - Бог єдиний» (2Мак 7,36-37).

Брати-мученики дотримувалися батьківських законів, їх усіх жорстоко замучено й вони осягнули вічну нагороду. Колись Господь мовив на горі до пророка Мойсея наступні слова: «Коли вижену народи з-перед тебе й поширю кордони твої, ніхто не посягатиме на твою землю…» (Вих 34,24). Господь не бажав, щоб будь-який народ посягав на землю, яку отримають ізраїльтяни, він й тепер не бажає, щоб певний народ кривдив людність інших країн. Бог оберігав свій люд, не бажав, щоб хтось чужий верховодив ним, додавав  Ізраїлеві відваги, щоб усунули усіх тих, хто поклонявся різним божкам, не дивлячись на те, що ті були більшістю від вибраного народу: «Господь, Бог твій, віддасть їх тобі на поталу й внесе між ними великий нелад, аж поки не вигубить їх. Він віддасть тобі в руки їхніх царів… ніхто з них не встоїться проти тебе, поки їх не знищиш» (Втор 7,23-24).

А наші військові не займають чужої землі, не йдуть війною проти сусідніх держав, лише, боронять свою землю та віддають своє життя, захищаючи мешканців своєї території, України. Тому, ми маємо право й обов’язок боронити того, що Господь дарував нам! Звичайно, що під час війни не можна в запалі зводити рахунків чи знущатися над кимось, лише, витісняти ворога, обороняючи своє, щоб уся нація не стала рабами. Господь Бог закликав свій народ, щоб був йому вірним, щоб не поклонявся божкам, не відрікався його та не порушував його законів. Коли ізраїльтяни не слухали Господа, тоді він віддавав їх в руки ворогам, які брали їх у неволю на довгі роки.

Дивно воно є, що одна людина, яка має владу від Бога, може спричинити стільки лиха у світі. Ісус, стоячи перед Пилатом, який хизувався своєю владою, так йому відповів: «Не мав би ти наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх» (Ів 19,10). Господь дає людині владу не для того, щоби вона кривдила інших, надуживаючи її, але, щоб цією владою послужити народові, чинити добро і в такий спосіб осягнути вічне щастя.

Намісник вчинив гріх, засуджуючи невинного Христа, а Юда, що видав його – більший гріх. По-іншому чинив цар Давид, служив людям, старався про них, дбав, щоб вони жили у мирі та безпеці. Населення Росії становить приблизно 144 мільйона людей. Наше населення – у районі 45 мільйонів і, як там так і в Україні, одна людина, що при владі тримає у страхові мільйони людей. Сорок п’ять мільйонів боялися Януковича? Мирилися якийсь час з його ганебним відношенням до людей, деякі хвалили таке правління, інші мовчали, не погоджуючись, але знайшлося багато тих, які його вибирали на Президента.? Я застановлявся над тим, що влада, яку дає Бог людині, має велику вагу та силу, що вона одна, зорганізувавши навколо себе злочинців, підлабузників та лакеїв, може гнітити  мільйони, які не можуть чи не вміють визволитися від цього. Дивімося, також, в Росії та в інших авторитарних країнах, де одна людина може зробити так багато зла і ніхто не стримує її.? Чому б не чинити добро, Бог кличе владу служити виборцям, а не панувати.

До Ісуса приступив багатий юнак й питався, що має доброго чинити, щоб здобути вічне щастя. Почув відповідь, щоб зберігати Божий закон. А ті особи, які зло чинять, в кого вони запитують, з ким радяться, щоби ганебні вчинки виконувати? – Очевидно, не в Бога і хреститися тут не допоможе, коли людина чинить зло, бо зовнішнім знаком не вибілиться брудного сумління та не очиститься гріховної грязі з душі. Чого навчилося наше суспільство після Майдану (2014) та чого вчиться тепер, коли йде війна? – Мало добрих висновків, хоч маємо багато добрих людей, які уболівають за свій народ, його  долю прагнуть миру...

Але існує ціла категорія людей, які продовжують розкладати себе та суспільство через корупцію, хабарництво тощо. Ми свідки того, коли в наших лікарнях певні лікарі не зроблять кроку до хворого, поки їм не заплатять. Так розповідають про певного хірурга, що не підходив до молодого чоловіка, якого привезли в лікарню після автомобільної катастрофи, очікуючи гроші. Коли прийшла його дружина, запитуючи про стан здоров’я сина, той стрепенувся – було запізно. Очевидці розповідають, як певні лікарі привселюдно вираховують на калькуляторах, скільки буде коштувати операція й  пригадують, що необхідно пам’ятати про обслуговуючий персонал. Знову, якась медсестра бігла за чоловіком по східцях в лікарні та голосила, що їй належиться 25 гривень, бо вона змінила брудну одежу в хворого, з його рідні… За постіль в певних лікарнях необхідно платити, не знаю чи всюди? Дехто з лікарів, мають свої ходи  й  рекомендують купувати шприци в певних осіб, бо вони дешевші, як в аптеці: «Чому будете платити 175 гривень, коли у нас придбаєте за 130?» - розцінки змінюються. Рахується, що у нас лікування безплатне, а подумайте, яке безглуздя! І це не тільки у лікарнях, таке твориться в навчальних закладах, в судах, в міліції та війську, в міській та обласній радах тощо. Існують такси за екзамени, викупи в судах, продажі певних посад аж до 150 тисяч доларів…

Не усі так поступають й готові кривдити ближнього на кожному кроці. Є багато добрих людей, які служать та виконують свою працю сумлінно, не вимагаючи калиму. Слова Бога звучать так: «Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я - Господь, Бог ваш» (Лев 25,17). Коли Господь мовчить, то це не означає, що він не знає чи погоджується з кривдою над ближніми. Можливо прийде такий час в нашій Україні, що люди схаменуться, прийдуть на пороги лікарень, судів, навчальних закладів тощо й  не пустять хабарників до праці, запрацюють справедливі суди й покажуть належне місце нечесним особам, кривдникам. А кривда – не забуваймо, кличе про помсту до неба. Апостол навчає: «Хто кривдить, візьме відплату за те, що скривдив, без огляду на особу» (Кл 3,25). Що може зробити бідна вдова чи сирота, старша людина, хвора, безробітна людина, коли з неї бажають витиснути усі соки, загнати в борги, щоб «особам положення» сприяти в розкошуванні? Святий Іван Хреститель відповідав вояками, які його питали: «… А ми що маємо робити? … Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею» (Лк 3,14). Усі бажаємо бути спасенними, сумуємо над вбитими, а доброї зміни у нашому суспільстві поки що немає.? Надіюся, що серед тут присутніх молільників не маємо тих, хто кривдить, я говорю це для того, щоб ми організовувалися й викорінювали з нашого суспільства усяку кривду та корупцію, бо це - гріх, що тяжить над народом. Не прийміть мені цього слова як зле, бо це мене дуже болить, коли чую, як про це мене повідомляють старші та молоді. Пророк написав: «Покрилася соромом єгипетська дочка, віддано її північному народові в руки» (Єр 46,24). Дай Господи, щоб визволитися нам від корупції, кривди, нечесності та неволі північного народу. Хай пресвята Богородиця допомагає нам застановитися над нашим життям й жити так, щоб осягнути вічне щастя.

+ Ігор

Митрополит Львівський УГКЦ

 31 серпня 2014 р.Б.

Архикатедральний Собор Святого Юра